Ідучи з ради вечірньою вулицею довго думала, чого нові політики, попадаючи на депутатські місця швидко деградують до печерного популізму і підліткової інфантильності.

Наприклад, "Самопоміч". Рік тому проект "успішного мера казкового міста Львова" Садового тріумфально дебютував в українському парламенті. Інтелектуали і представники середнього класу буквально купилися на переконливе "візьми і зроби", на простоту і зворушливість, пропоновані в телероликах. Наявність модних діячів з народу, як Гопко і Соболєв пророкувала, що реформи і розумні ініціативи посипляться, як з рогу достатку...

Але сьогодні у день безвізового голосування представники "Самопомочі" змінювали одне одного на трибуні і белькотіли щось в унісон з професійними шантажистами і маніпуляторами, як радикали, бютівці і опоблок.

Рента, тарифи -- насєлєнію.

Мораторій на землю...

І остаточна жирна крапка -- ганебні показники голосування фракції за антидискримінаційну норму.

Партія для рафінованих інтелектуалів показала себе пітекантропом популізму для бундеспролетаріату. Я не знаю, може, "Самопомочі" передались через велюрові сидіння якісь особливі флюїди попередників з КПУ, які раніше десятиліттями протирали місця саме в цьому секторі.

Жодної реформи, жодної цікавої пропозиції за кілька місяців.

Люди, які обіцяли навчити парламент реальної роботи, живуть ідеями неокомунізму і неоленінщини.

Разом із "Самопоміччю" у парламенті уже 4 відверто популістські фракції. Якісь напрацювання і пропозиції приносять лише з уряду чи АП. Але й туди печерні популісти намагаються вткнути якусь популістичну поправку чи 5 копійок для відмазок для виборця.

"Самопоміч" зараз відверто пишається непоганими результатами на місцевих виборах. Але варто б зрозуміти, що на виборах мерів і депутатів райрад говорільня трохи зменшиться -- бо від них особисто виборець чекатиме "львову в хацапетовці уже тут і зараз", а не банальних скарг та маніпуляцій.

Результати "Самопомочі" на місцевих -- це також своєрідне "я его слепила из того, что было". Голосували часто не за вас, а просто від втоми та сакрального вибору меншого зла.
Два тижні тому я пішла на дільницю і намалювала галочку біля Гусовського не тому, що мене переконала його програма. Просто кількість бігбордів на моїй вулиці була відчутно меншою, ніж у конкурентів, і агітатори не підстерігали за кожним кутком, як маньяки.