Я стараюся не бути категоричним у речах, на яких погано знаюся (до них належить енергетика, зовнішня торгівля, банківська сфера та інші). Мене дивує енергетична залежність від Росії, але я припускаю, що вона, можливо, зникає, просто поступово. Мене дивує "Сбербанк Росії", який два роки спокійно працює в Україні, але я згоден спробувати повірити в те, що це не "зрада", а частина плану.

Щоправда, часом стає страшнувато від припущення, що жодного плану насправді не існує. Але я в принципі не вичерпав до кінця запас довіри до чинної влади і завжди намагаюся слухати її аргументи, перш ніж звинувачувати.

Єдине, чого я не сприймаю ну ніяк – це пропозиції поступитись гідністю заради стабільності і теплих батарей. Бо це повертає нас до вибору, який ми вже зробили два роки тому і не мусимо робити знову.