MENU

Як реструктуризувати валютні кредити фізосіб, не роздаючи індульгенції

1901 0

Бурхливі емоції навколо проекту Закону України "Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом" є цілком доречними. Автори проекту наполягають на його соціальній направленості та можливості перекрити лакуну в законодавстві щодо неплатоспроможності пересічних громадян, яким не пощастило набути статус підприємця. Супротивники проекту згадують "кредитний майдан" та цураються появи у кредиторів нових можливостей для агресивного розподілу майна боржників без врахування джерел і обсягів їх існування.

Де-факто ситуація зі згаданим проектом 2353а є більш ніж прозаїчною. По-перше, стримані посмішки викликають численні посилання його прихильників на запозичення досвіду США, Великобританії та Німеччини. Однак як трикроковий підхід - реструктуризація, власне банкрутство і мирова угода, - так і головна концепція продажу майна боржника та розподілу виручених сум дуже схожі на механізми, запроваджені з липня 2015 року в Росії після набрання чинності Федерального закону №476-ФЗ. Чому законотворець під егідою "європеїзації" механізму погашення ризикових боргів фізичних осіб пробує нагородити вітчизняне право черговим запозиченням від північного сусіда - питання не риторичне.

Однак саме асоціації з британським досвідом роблять проект 2353а дійсно цікавим. Станом на 30 липня 2015 року - тобто приблизно через місяць після запровадження процедур неплатоспроможності фізичних осіб в Росії - кількість банкрутств у Великобританії сягнула 25-річного мінімуму. Персональні банкрутства - у будь-який з трьох застосованих в країні процедур - сягнули мінімальної відмітки починаючи з 2005 року.

Секрет ефективності британської моделі лежить на поверхні - вона, демонструючи відданість реаліям життя, заснована саме на подоланні причин неплатоспроможності громадянина, а не на черговій варіації розподілу майна поміж кредиторами а-ля "ми дєлілі апельсин". Для багатьох пересічних громадян неплатоспроможність - прямий наслідок невдалих спроб "жити не по кишені" без розрахунків реальних статків та ризиків втрати джерел фінансових надходжень. Саме завдяки цьому в британський моделі існують чотири основні інструменти подолання кризових боргів фізичних осіб:

- план з управління боргами (debt management plan). Боржник наймає уповноважену компанію з управління незабезпеченими (заставою чи іншим) боргами, якій надає усі відомості про свої доходи, майно та витрати. У цьому випадку саме компанія з управління, а не боржник, веде перемовини з кредиторами та узгоджує з ними місячні платежі.

- накази з адміністрування (administration orders). За заявою боржника, щодо якого ухвалене та не виконане судове рішення на суму менше 5 тис. фунтів та щонайменше по двом кредиторам, місцевий суд визначає, чи отримує боржник дисконт на борги або їх частину, якими повинні бути щомісячні платежі на користь кредиторів та скільки триватиме погашення. Якщо боржник не виконує накази суду, суми боргу стягуються з його заробітної плати напряму (attachment of earnings order), та адміністрування може бути припинене. Якщо боржник має власний бізнес, він може продовжувати займатися справами;

- індивідуальні добровільні виплати (individual voluntary arrangements). Боржник звертається до уповноваженого спеціаліста з банкрутства, який після отримання відомостей по фінансовій ситуації з боржником вступає в перемовини з кредиторами. Якщо 3/4 кредиторів узгоджують пропозицію, жоден з кредиторів не має права стягувати заборгованість на власну користь поза узгодженим планом. Як і у випадку з наказами з адміністрування, боржник може продовжувати власну справу;

- накази з відновлення платоспроможності (debt relief orders). Маючи прострочені борги більш ніж на 20 тис. фунтів, без достатніх джерел доходів та власного будинку або квартири, боржник за участі суду або уповноваженого спеціаліста з банкрутства отримує авторизованого радника з погашення боргів. Радник вивчає джерела доходів та структуру витрат боржника та визначає погашення останнім прострочених боргів. Жоден з кредиторів не має права на отримання свого боргу без прямої вказівки суду, а зазвичай через 12 місяців усі непогашені борги вважаються прощеними.

Будучи пов'язаним з найбільшою кількістю застережень та наслідків, цей засіб вважається місцевими фахівцями з банкрутства найефективнішим для пересічних громадян.

Схожі - але принципово різні. Запропоновані у проекті 2353а українські процедури щодо фізичних осіб мають два основні недоліки в порівнянні з реально працюючою британською системою:

- зводяться до перенесення на громадян недосконалих механізмів банкрутства юридичних осіб;

- залишаються на принципі "взять і подєліть" щодо розподілу майна боржника між кредиторами без вирішення першопричини, яка призвела боржника до скрутного майнового стану, та введення зовнішнього управління його статками і витратами - отримуй більше, витрачай менше, розраховуйся з боргами.

Ми знаходимось в умовах досить непрозорих реєстрів речових прав та прихованих майнових статків. Це Еверестоподібна проблема як нормативного регулювання, так і персональної свідомості багатьох сучасних українців, незалежно від рівня статків. Однак законодавець має хоча б спробувати відмовитися як від популістських слоганів щодо "соціальної спрямованості", так і реверансів на користь мажоритарних кредиторів - це не матеріалізує у кишенях боржника грошей в достатній для розрахунків кількості, і не змінить шляхи приховання від кредиторів реальних активів.

Навряд чи будь-кого з кредиторів задовольнятиме декларативна преамбула проекту, в якій наголошується про зняття напруги у суспільстві та стимулювання розвитку споживчого кредитування - метання між популістським всепрощенням та оголошенням шансу на нове "життя не по засобах" або "відпущення" позик абсолютно платоспроможними громадянами.

Звичайно, жоден з існуючих іноземних або національних конкурсних механізмів не є досконалим. Але британська модель працює, і працює добре - і наближений до цього результат може бути отриманий і в Україні. Ці принципи прості: не відбирати останнє у невдалого боржника, але не давати йому купувати новий коштовний лакшері-гаджет замість поступових розрахунків з кредиторами та забезпечення нормального проживання родини.

Не намагатися задовольнити одного незабезпеченого кредитора, задвигаючи на задній план інших - у виграші не залишиться жоден з них. Не видавати індульгенції з прощення боргів "жебракам" за офіційними деклараціями та реєстраційними даними, що вільно пересуваються містом на шикарних авто троюрідної бабці дружини або іншої підставної особи.

Суспільство потребує простих та прозорих правил - але, як співає сучасний український виконавець, саме "прості речі рулять світом".

Антон Молчанов


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини