Останній пленарний тиждень 2015 року Верховна Рада ймовірно проведе під егідою ухвалення державного бюджету на 2016 рік. Упродовж чотирьох робочих днів, із 22 по 25 грудня, народні обранці можуть спробувати подарувати українцям чергову порцію негараздів. Чому негараздів? Тому що голосування за документ, який ти не встиг навіть прочитати, ніколи не призведе до інших результатів.

Яскравим прикладом новорічної порції негараздів є держбюджерт цього року, який ухвалювали в ніч із 28 на 29 грудня 2014-го і завдяки якому впродовж року українці збідніли більш ніж на третину. Це саме уряд пропонує й на наступний рік. Але про це трохи згодом.

Порушення чинного законодавства під час ухвалення як державного бюджету, так і змін до податкового законодавства вже багато років поспіль є національною традицією. На це звертають увагу й експерти, й політики. Проте народні обранці до них як не дослухалися, так і продовжують це робити.

Так, економіст Андрій Блинов зазначив у своєму блозі в соціальній мережі Facebook, що зміни у податкове законодавство на наступний рік можуть вноситися до 15 липня поточного року, тобто за 165 днів до нового фіскального періоду. "Якщо зміни будуть внесені напередодні 1 січня, то потрібно прийняти спеціальну поправку до Бюджетного кодексу та відкласти набуття чинності цих змін до 15 червня. А з урахуванням квартальної звітності – так і до 1 липня наступного року. Інакше ви порушуєте закон (читай – вчиняєте як злочинці). І тоді неможливо вимагати виконання законів від інших. Це стосується і депутатів, і уряду", – нагадав парламентарям та міністрам експерт.

На жаль, порушення бюджетного законодавства почалися набагато раніше і тривають більше ніж півроку. Про це йдеться й у заяві Юлії Тимошенко від 4 грудня цього року. Голова фракції "Батьківщина" нагадала, що Кабінет Міністрів не розробив та не оприлюднив проект Бюджетної резолюції, що мав зробити до 1 квітня 2015 року. "Уряд до сьогодні не подав до парламенту законопроекти щодо податкових змін, на яких мають базуватися показники доходної частини Бюджету країни, хоча закон вимагає затверджувати їх до 1 липня. Відповідно до Верховної Ради не внесено повний текст проекту Закону "Про державний бюджет", який згідно з законом мав бути поданим ще до 15 вересня. Діяльність Кабінету Міністрів прямо призводить до зубожіння громадян, соціальної депресії, спаду виробництва, зростання інфляції та державного боргу. Такі дії уряду важко кваліфікувати інакше ніж, як зраду національних інтересів України в умовах війни", – повідомила нардепка. І це заява не пересічного (якщо подібне визначення можна використати для означення народного обранця) парламентаря, а керівника фракції, що входить до правлячої коаліції. Але її заяву уряд ігнорує так само, як і зауваження всіх інших.

Чому ігнорує? Скоріш за все тому, що бюджет – це головне джерело коштів для реалізації та отримання зиску від різного роду корупційних схем. І зацікавленість в їх збереженні непокоїть урядовців більше, ніж добробут власних громадян. Гірше того, як і у бюджеті-2015, в проекті головного фінансового документу країни на наступний рік закладено зменшення соціальних стандартів. Саме так. Зростання прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та мінімальної пенсії буде меншим, ніж показник інфляції. Якщо в бюджеті-2015 збільшення соціальних стандартів передбачалося на рівні 13%, а прогноз інфляції – 14,1%, то в бюджеті-2016 соціальні стандарти мають зрости на 12%, а інфляція – на 12,5%. Здається, нібито різниця й не суттєва, але її наявність яскраво свідчить про те, що бюджет-2016 є бюджетом сталого розвитку бідності. Бо заплановане випередження зростання цін порівняно із збільшення доходів громадян красномовно доводить бажання уряду погіршити економічне положення всіх українців.

І це ще не все. Так само, як рік тому, в проект бюджету закладаються занижені показники інфляції, щоб потім можна було спокійно звітувати про "перевиконання дохідної частини". Нагадаю, що при закладеній у бюджеті-2015 річної інфляції у 14,1%, лише за 11 місяців цього року вона сягнула 42,3%! Тобто рік ще не закінчився, а інфляція вже в три рази вище за прогнозовану. При цьому курс гривні відносно долара на 47% нижче, ніж рік тому. Наступного року навряд чи інфляція сягне такого рівня, але щонайменше в два рази перекриє прогноз Мінфіну. До того ж, ніякого зростання економіки не буде. Навпаки, падіння продовжуватиметься, нехай повільніше, ніж цьогоріч. Відповідно за два роки рівень падіння доходів населення сягне позначки 50%, тобто наприкінці 2016 року українці вдвічі збідніють порівняно із початком 2015 року. Це стане наслідком реалізації тих засад бюджетної політики, на яких побудовані головні фінансові документи країни на нинішній та наступний роки.

Уряд свідомо закладає заздалегідь неадекватні макропоказники у проект бюджету на 2016 рік, щоб потім хизуватись "переможними" реляціями. Все це робиться за погодженням із МВФ, який саме на таких умовах обіцяє надалі кредитувати український уряд.

Здавалося, що наявність профіциту бюджету надасть можливість збільшити соціальні стандарти. Але ні, нічого подібного не слід очікувати. Насамперед тому, що профіцитна бульбашка, що зросла через інфляцію, буде скерована на покриття видатків із фінансування державного боргу, який на наступник рік пропонується зменшити до 1,5 трлн грн із нинішніх 1,521 трлн грн. 

Проект бюджету-2016, який Мінфін вкотре змінив та "недовніс" у Верховну Раду, хоча й оприлюднив частково на своєму сайті 30 листопада, вочевидь буде змінений ще раз. Тому що впродовж двох тижнів, відомство в черговий раз щось "допрацювало" в пакеті пропозицій до Податкового кодексу та назвало це "податковим компромісом" із профільним парламентським комітетом. Хоча вся "компромісність" полягає в тому, що замість "всього по 20", у новому варіанті документу і податок на доходи фізичних осіб, і податок на прибуток становитимуть 18% вже з наступного року, із зменшенням до 17% – із 2017 року. Також компромісний варіант передбачає введення перехідного періоду для сільгоспвиробників для переведення їх на загальну систему оподаткування. Ставка Єдиного соціального внеску залишається без змін, так само як і ставка ПДВ – 20%. При цьому зберігається семивідсоткова ставка ПДВ для фармацевтичної галузі. Також передбачається підвищення порогу реєстрації платника ПДВ до 2 млн. гривень.

Здається, зміни не такі вже й суттєві, але навіть вони вимагатимуть перерахунку бюджетних показників. І зробити все це потрібно впродовж тижня, бо 22 грудня парламентарі зберуться на останній в цьому році сесійний тиждень, в якому лише два дні будуть повноцінно робочими (вівторок 22-го та четвер 24-го), а два – напівробочими (у середу 23-го півдня заплановано на роботу в комітетах, а в п'ятницю 25-го, половина дня піде на заслуховування урядовців під час "години уряду" в парламенті). Зрозуміло, що ніхто нічого рахувати не буде, а до Ради потрапить або чистий аркуш паперу, за голосування по якому наполягатиме спікер парламенту, або нашвидкуруч допрацьований проект із незначною корекцією деяких базових макроекономічних параметрів.

У цьому випадку, краще за все було б не ухвалювати змін до податкового законодавства та бюджету, а вимагати від уряду впродовж місяця створити більш адекватний документ, який би базувався на таких принципах:

– ніякого державного гарантування, погашення чи списання боргів приватних корпорацій;

– ніякої комерціалізації бюджету. Тобто, під час кризи держава не має видавати кредитів за рахунок бюджету, чи виступати інвестором у приватному секторі;

– ніяких махінацій з ОВДП, які призводять до друку грошей, а значить – роздування інфляції.

Без огляду на політичну прийнятність жодні зміни до законодавства неможливі. На жаль, позитивних зрушень у фіскальній політиці найближчим часом не відбудеться. Насамперед, на заваді цьому стоїть уряд, який всупереч вимогам чинного законодавства, "дотяг" подання держбюджету майже до Нового року, що унеможливлює його ретельний розгляд народними депутатами. Але це ще не все. Від ухвалення бюджету залежить й доля кредитів МВФ, без яких вітчизняні міністри не можуть затулити ту дірку в держбюджеті, що самі й створили через суцільну непрофесійність. А МВФ вимагає ухвалення таких змін до Податкового кодексу, що збільшують фіскальне навантаження на бізнес, зменшують рівень соціальних стандартів та ускладнюють умови роботи мільйонам приватних підприємців.

Загальний обсяг змін до податкового законодавства, що пропонує Мінфін – це 700 сторінок тексту. За сесійний тиждень не те що вивчити всі запропоновані зміни, а навіть уважно прочитати цей твір депутати не зможуть. Окрім того, коли цей документ потрапить до парламенту (а станом на 11 грудня він ще не зареєстрований в Раді), його все одно мають розглядати не лише перед прийняттям бюджету, а й після розгляду законопроекту, що був зареєстрований першим, тобто – проект Комітету №3357. Безумовно, спікер Верховної Ради може намагатись знехтувати виконанням регламенту і почати процедуру розгляду урядового законопроекту щодо змін Податкового кодексу, але тоді будь-які результати голосування можна буде скасувати через суд.

Ось така складна доля ухвалення бюджету на наступний рік.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAInfo