Кожного дня, проходячи повз стінопис Сергія Нігояна у сквері Небесної сотні, я йому підморгую. А він просто дивиться на мене.

Я підморгую, щоб підзарядити власну батарейку "Все буде добре". Він дивиться, бо напевне знає, що так воно і буде.

Я сам із держслужби. Розумію, як діє і не діє влада. На жаль, вона все ще не діє без тиску. На жаль, вона забудькувата і їй доводиться нагадувати, завдяки кому вона стала владою.

Сьогодні, 22 січня, два роки тому вбили Нігояна. Сьогодні нагода нагадати про Сергія, про Небесну сотню, про невиконану передвиборчу обіцянку Віталія Кличка повернути Києву землю скверу Небесної сотні.

Сквер – це не клаптик землі. Це історія Революції гідності, її жертв та мрійників, які навчилися перемагати себе і владу заради майбутнього.

Пдписуйте петицію до Київради та відкритий лист до Віталія Кличка, щоби вкрадена за безцінь земля повернулася місту і залишилася сквером Небесної сотні.

Попросіть друзів, знайомих підписати петицію і поширити її далі. За 90 днів ми маємо зібрати 10 000 підписів.