Як люди жили раніше без телебачення? Мабуть, мали вдосталь часу для самовдосконалення. Ні, я не кажу зараз про всіх. Однак багато людей просто приковані до «однооких монстрів» і готові всотувати як губка все, що пропонують, без розбору та роздумів. А дуже шкода.

Наразі телебачення грає важливу роль в соціумі, програми, якими кишить ефір, формують уявлення людини про світ, ба більше, формують, як їй здається, власний погляд на життя.

На жаль, українське телебачення переповнене програмами, які далекі від мети - проінформувати та навчити чомусь, натомість все перетворилось на бездушний бізнес, якому тільки гроші та рейтинги.

Кишить екран одноманітністю. Коли тільки вперше вийшли найвідоміші телепроекти, на кшталт «Танцюють всі», «Україна має талант», «Х-фактор» - вони здавались чимось новим для нашого глядача, хоча й були «передерті» із закордонних оригіналів. Поступово створювались сезон за сезоном і так само поступово всі вони перетворювались з чогось оригінального на просте заповнення ефірного часу. На сьогодні проекти виглядають не як намагання втілити чиюсь мрію в реальність, а як піар ведучих, членів журі та загальна клоунада, яка, як відомо, комусь та й вигідна.

А з іншого боку, попит породжує пропозицію. А отже, якщо суспільство не потребувало б таких програм, відповідно, ми б не бачили 8-й сезон «Танцюють всі», 7-й сезон «Х-фактору» та 6-й цикл передач «Кохана, ми вбиваємо дітей». Висновок - на кожний товар є свій покупець.

Телебачення пропагує пасивне задоволення. Людині легше одним натисканням кнопки «пульта» створювати «себтореальність» та мирно в ній існувати, тоді як справжнє життя проходитиме десь осторонь.

Та одне діло, коли ти розумієш, що все це просте відмивання грошей та рейтинги, а зовсім інше, коли людина навіть не розуміє, як потрапила в міцне павутиння пропаганди та навіть не припускає, що все це кимось сплановано та обов'язково комусь вигідно.

Все, що продукує українське телебачення потребує неодноразової фільтрації та чіткого розуміння про те, чи потрібно це дивитись, чи краще за філіжанкою кави вкотре перечитати улюбленого класика.