Після референдуму в Нідерландах найпопулярніше питання, яке ставлять мені особисто, чому саме голландці проголосовували проти. Звісно, можна довго говорити, що референдум був не зовсім про Україну, і вони голосували не проти України і навіть не проти Угоди, а проти ЄС чи власного уряду. Однак, треба чесно визнати, що під час кампанії голландським євроскептикам вдалось зробити цей референдум частково і про Україну, накручуючи послання, що "Україна – це війна" чи "Україна – це корупція". І коли голландці голосували проти – вони частково голосували і проти тих чи інших речей, пов'язаних безпосередньо з Україною. Питання, чому вони голосували проти саме в контексті України дійсно важливе, щоб розуміти, над чим конкретно нам треба буде працювати в майбутньому.

Щоб не бути голослівною, просто наведу та прокоментую результатами соціологічного опитування IPSOS на цю тему, оприлюднені перед самим голосуванням. Отже, головна причина голландського "ні" полягає в тому, що вони "не довіряють Україні, зокрема через надмірну корупцію". Саме з цих позицій виходили 60% опитаних. Це свідчить про ефективну кампанію тих, кому за останні півроку вдалось прирівняти у свідомості багатьох голландців Україну до корупції, адже ще влітку минулого року Україна не асоціювалась у Нідерландах з корупцією, що красномовно демонструвало опитування Інституту світової політики серед пересічних голландців про головні асоціації з Україною. Тоді серед ключових асоціацій були війна, була Росія, була катастрофа малайзіського "Боїнґу", але корупції не було. І це, до речі, дуже симптоматично, що довіра до України базується саме на боротьбі з корупцією. Отож, зрозуміло, що або ми продемонструємо видимі для всієї Європи дива боротьбі з корупцією, або будемо й далі отримувати недовіру й відмови. Також, можливо, є сенс задуматися, як по-іншому в міжнародному контексті комунікувати питання корупції в Україні. Ми не можемо приховувати її рівня і займатись пропагандистськими штуками, розказуючи, як у нас все добре, але з іншого боку стає все більш очевидно, що чим більше ми говоримо і пишемо в світі про корупцію, тим більше ми укріплює стереотип про Україну як невиліковно хвору від корупції.

На другій позиції (39%), чому голландці голосували проти – занепокоєння, що Угода про асоціацію є першим кроком до членства України в ЄС. Це був відомий і очевидний навіть без соцопитування контраргумент у таборі "ні". І це був момент, де ми змушені були йти наперекір своїм інтересам та бажанням. Ми були нещирі, коли говорили, що не сприймаємо Угоду про асоціацію як перший крок до членства в ЄС. Ми змушені були гратись у приховану євроінтеграцію, і це було наше слабке місце, хоча в самій Угоді дійсно не йдеться про жодне членство. Можливо, тепер, коли нам уже нема чого втрачати, варто почати відверто говорити з європейцями про стратегічні наміри України, зокрема і в довгостроковій перспективі отримати членство в ЄС, якщо така готовність на той момент буде з двох боків (ми ж не знаємо, якою той момент буде Україна, і яким буде ЄС). Нам треба серйозно працювати над тим, щоб зробити тему членства України менш токсичною і більш конструктивною, й Інститут світової політики невдовзі запропонує деякі ідеї з цього приводу. Хороша новина з нідерландського референдуму: що велика частина з тих, хто голосували проти, і ще більша з тих, хто не голосували взагалі, взагалі ВІРЯТЬ і СПРИЙМАЮТЬ СЕРЙОЗНО членство України в ЄС. Не здивуюсь, якщо у відсотковому співвідношення на душу населення голландці будуть більше вірити у членство України в ЄС, ніж самі українці;).

На третій позиції (31%) тих, хто збирались голосувати проти, – твердження, що голландці не поділяють "європейських цінностей". Тут, у принципі, все зрозуміло.

Взагалі потрібно пам'ятати про те, що на цьому референдумі ми вперше мали справу з кампанією за Угоду про асоціацію в самому ЄС. І прикро, що дебют адвокації відбувся саме в Нідерландах – країні, де про Україну знають значно менше, ніж у Франції чи Італії (теж доведено нашим соцопитуванням), і настрої одні з найбільш євроскептичних у всьому ЄС. Тобто, ми пройшли справжнє випробування боєм без жодних репетицій та тренувань. І це полегшує нам завдання далі працювати з іншими країнами. І якщо зовсім відверто, то ми ще навіть не встигли до пуття пояснити всі переваги Угоди про асоціацію в самій Україні, і вже вимушені були ламати голову над тим, які переваги будуть для голландців.

І головне: мені не соромно за Україну в цій кампанії. Ми усвідомлювали, що приречені на поразку, але зробили все можливе, щоб надати нашим голландським партнерам всі аргументи за Угоду і за те, чому потрібно підтримати Україну.