У Нідерландах учора, 6 квітня, пройшов консультативний референдум відносно Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Явка голандців склала 32,2%. 38,1% проголосували за ратифікацію Угоди, 61,1% – проти, 0,8% бланків подали незаповненими.

У 23-х муніципалітетах більшість мешканців проголосувало за ратифікацію Угоди, в тому числі в Амстердамі.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив про намір нідерландських політиків провести різні консультації. У розмові голова МЗС Нідерландів повідомив йому, що в п'ятницю будуть консультації в уряді, потім – у парламенті, у всіх парламентських фракціях. "Таким чином, вони визначатимуться, що робити далі. Для мене дуже важливо, щоб це не зашкодило ефективній реалізації угоди", – додав Клімкін.

Президент України Петро Порошенко висловив впевненість у тому, що результати референдуму в Нідерландах не стануть перешкодою на шляху євроінтеграції України.

Реакція на українських сторінках соціальних мереж була не тільки негативною. Зустрічалося і багато оптимістичних думок із цього приводу.

Віталій Портніков, журналіст:

"Результати нідерландського референдуму ні на одну хвилину не є проблемою української політики. Це проблеми європейської політики солідарності і внутрішньої політики самих Нідерландів. Європейському Союзові доведеться довести, що він здатен відповідати за власні рішення і знаходити компроміси, які влаштовуватимуть усі країни-члени і країни-підписанти угод про асоціацію, в цьому й Україну.

Урядові Нідерландів доведеться відшукати формулу, яка дозволить врахувати результати референдуму і зберегти можливості європейської асоціації з Україною. Найскладніший - це робота над новою угодою – в той час як стара, нинішня продовжить діяти у "тимчасовому" режимі, ще раз доводячи відому тезу, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Ось, власне, і всі наслідки.

Наслідки, яких немає".

Журналіст українського походження, який нині мешкає в Литві Віктор Чернишук:

"Щодо референдуму в Нідерландах. Звертаюся до друзів на ФБ із України: це не проблеми України, а ЄС, і в першу чергу головний біль для офіційного Амстердама. По-друге, МЗС України – рідкий випадок! – попрацював дуже добре. По-третє, ЗМІ України ще у великому боргу перед власною державою і народом, бо так і не знайшли плідний спосіб спілкування із закордонною аудиторією. Російська пропаганда вчергове обіграла нас усіх на голандській шахівниці. До друзів на ФБ із ЄС звернуся в інший спосіб. Лише інформую, що темою дискусії буде "З Україною так поводитися не можна". Всім – гарного дня. На небі – новий місяць, настає весна й астрологічний новий рік. Все добре тільки починається".

Бюлетень для голосування на референдумі в Нідерландах. "За" або "проти" асоціації України з ЄС #DutchReferendum pic.twitter.com/fP0puYTOzQ

— European Pravda (@EuropeanPravda) 6 квітня 2016 р.

Народний депутат Мустафа Найєм вважає, що результат референдуму – це вирок особисто Петрові Порошенку:

"Не країні, не війні, не жителям Нідерландів. Це вирок президентові країни, який, маючи всі повноваження, протягом двох років системно і наполегливо між минулим і майбутнім вибирав минуле; який, усупереч крикам людей і своїм же декларованим гаслам, вибирав у партнери "еліту" й олігархів, а не громадянське суспільство і нове покоління.

Ми можемо скільки завгодно будувати коаліції на міжнародній арені, розповідати про успішну зовнішню політику, в кінцевому підсумку країні дають оцінку не Меркель, Кемерон або Оланд, а пересічний мешканець Європи, для якого ми асоціюємося не з полум'яними виступами і вигаданими KPI, а з передовицями світової преси, які фіксують реальність, а не плани, наміри і мрії.

Обнадіює тільки одне. На сьогоднішній день ми всі – люди, активісти, журналісти, всі, в кого горять очі і кому все це осточортіло, – сильніше цієї змови, свідомого чи вимушеного. Називайте мене наївним або дурним, але я вірю, що історично ми обов'язково виграємо.

Головне не втомитися, не зірватися в істерику, а зчепити зуби, набратися досвіду, сміливості і методично взяти відповідальність у свої руки. Якщо і коли ми зможемо, жителі Гааги, Амстердама, Роттердама або Утрехта, які проголосували проти, пошкодують про результати сьогоднішнього референдуму. Я вірю".

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте голосує на референдумі

Давній друг України, президентка Литви Даля Грибаускайте, знайшла заохочувальні й обнадійливі слова для українців.

"Зараз не час втрачати надію або запитувати Україну про європейський вибір. Ніхто не може стати на шляху України до Європи", – переконана лідерка європейської держави.

"Ніхто не може сказати, що Україна не частина Європи. Тому що вона завжди була Європою і завжди залишатиметься Європою", – підкреслила вона.

Грибаускайте зазначила, що євроінтеграційний процес може зайняти більше часу, але кінцевий результат очевидний, і його визначив Майдан.

"У своєму нинішньому стані Україна більш об'єднана та рішуча, готова до реформ та інтеграції. Та нової Європейської України. Литва і вся Євпропа будуть на вашому боці", – запевнила пані Даля.

Лідер "Братства" Дмитро Корчинський:

"У Нідерландах легалізовані наркотики. Їхній вплив на мозок цих безбожних кальвіністів став причиною голосування проти євроасоціації України.

Люди, які відкинули найкраще, що є в Світі – Святу Католицьку Церкву – природньо проголосували проти найкращого, що є в Європі – України".

Колишній голова Секретаріату президента за часів Віктора Ющенка, народний депутат Віктор Балога:

"Банкова вже розсилає по всіх телеканалах темники про те, що результати референдуму в Голландії – нічого страшного, і ми й далі семимильними кроками йдемо в Європу. Міністр Клімкін вже зіграв заспокійливу увертюру. Влада вкотре робитиме хорошу міну за відверто кислої грі.

Мої висновки різко відрізняються від оцінок президента та придворних оптимістів. Не говоритиму про причини "ні" всередині ЄС, із цим хай розбирається Брюссель. Виділю головні підстави, чому розважливі голландці вказали нам на двері.

1. Україна на сьогодні – це держава, влада в якій є мафіозним кланом, із круговою порукою, яким керує жадібність. Право і закон в ній не діють, гроші є джерелом влади, а влада приносить ще більші гроші.

2. Україна – це країна, в якій понад 400 км кордону гостинно відкриті бандитам і терористам (у тому числі як транзитний коридор на Захід), рухові зброї і наркотиків, тисячам нелегалам і незаконним мігрантам.

3. Офіційний Київ веде гібридну політику з країною-агресором: торгує, постачає продукцію військового призначення, дозволяє заробляти російським банкам і виводити в Росію залишки українського капіталу. У цих оборудках замішані першій особи країни.

4. В Україні за потурання влади утворено бандитсько-терористичний анклав, ще гірший за Сомалі. Керівництво держави не знає, що з тим робити, тому це джерело постійної небезпеки – дуже і дуже надовго.

5. Країною керує уряд, який обкрадає власний народ.

У немічному парламенті процвітає політична корупція, коли правляча коаліція пішла на союз з тими, кого ще вчора називала ворогами держави.

На верхівці стоїть президент, який загруз у невиконаних обіцянках, обмані і пустих деклараціях. До того ж, він проводить мутні оборудки з офшорами, які в Європі вважають засобами несплати податків.

6. У країні – повсюдна корупція, хабарництво та зловживання владою. Народ – безправний і бідний.

7. Справедливого судочинства немає, суддям не вірять, їх зневажають. Правоохоронців бояться, бо вони творять безчинства, займаються рекетом і кришуванням злочинного бізнесу.

8. Жебрацьке населення продається на виборах за літр олії, кіло крупи і банку просрочених консервів. У кращому випадку – голосує за Дарта Вейдера, бо прикольно.

9. На кожному пропускному пункті щодня можна побачити орди "європейців" у спортивних штанах, які, проникнувши за кордон, займаються у кращому разі гендлярством, у гіршому – промишляють злочинами.

У цьому переліку (його можна розширити) більшість причин українського провалу в Голландії ведуть нагору, до вищих владних щаблів.

До тих, хто за Конституцією і наданими повноваженнями мав би змінювати країну. Але зайнятий тільки тим, що піднімає вгору свої позиції у "Форбсі"".

Блогер і медіаексперт Максим Саваневський знайшов трохи позитивних цифр:

Журналіст Дмитро Литвин зауважує, що політика привернення якомога більшої уваги до референдуму виявилася хибною:

"Так, а якби не було цієї комсомольської агіткампанії в Нідерландах із велопробігом, завезенням Кличка на декілька днів і якимись дискусіями, то явка на референдумі могла би бути недостатньою?

Питання явно є, а спікери президентської політсили відповідати на нього явно не хочуть. Ось про все вже повідомляють – і про євроскептиків, і про антиамериканізм голландців, і про наших популістів у парламенті, на яких нібито європейцям дивитися гидко.

Навіть говорящий борщ на прізвище Бригинець, який нещодавно став депутатом від БПП, для чогось подивився російське телебачення, зарядився ненавистю і тепер погрожує всім, хто пише в Фейсбук щось антипрезидентське про референдум.

Хто ж вигадав цю "блискучу" агіткампанію? Просто цікаво дізнатися, хто і коли вирішив, що потрібно робити ставку не на явку якомога менше, а на те, що нумо залучімо увагу до референдуму і закличемо прихильників нас підтримати".

Економіст Андрій Новак назвав свій допис щодо референдуму "Голландський тюльпан з шипами":

""Russia Today" переміг, "Ukraine Tomorrow" навіть не працює...

6 із 10 політично активних нідерландців не захотіли бути поруч з Україною в спільній найлегшій формі політичної угоди – Асоціації.

Голландці не захотіли бути поруч з державою, про яку знають лише, що Україна це: Чорнобиль, дві громадянські революції, жахливі умови для бізнесу, нездоланна корупція, збитий над Україною Boeing з голландцями на борту, тотальне ухиляння від сплати податків через офшори, починаючи від першої особи – президента...

Більшість голландців так і не знають, що Boeing збитий хоч і над територією України, але російськими військами з російського ЗРК "Бук", якого навіть немає на озброєнні в української армії, і все тому, що в Україні зараз не продовження громадянської революції у вигляді громадянської війни, а пряма військова агресія Росії з БТР, танками, ЗРК і багатотисячною російською армією, яка не лише анексувала Крим, а й перетнула східний державний кордон України з тисячами жертв і руйнувань, захопила частину українського Донбасу, звідки й запустила смертоносну для багатьох голландців ракету...

Більшість голландців так і не знають, що дві громадянські революції в Україні це не "переворот" чи "хунта", а це спроби українців якраз позбутися узурпації влади, корупції і постійних провалів економіки країни, це спроби відірватись від російського імперіалізму і приєднатись до цивілізованої європейської демократії...

Більшість голландців так і не знають... Як і решта європейців, напевне, також.

Чому факти – одні, а їх сприйняття європейцями – інше?

Відповідь очевидна – провал зовнішньополітичної та інформаційної політики українських Мінстерства закордонних справ та Мінстеця, вибачте, "Міністерства інформаційної політики".

Черговий вердикт у черговій сфері для зажирілої владно-опозиційної касти офшорників і офшорниць.

Але після кожного вердикту, рано чи пізно, настає покарання..."

Редакторка інтернет-видання Newsru.ua Ольга Лень:

Проти Угоди з Україною проголосували якраз ті, що раніше не могли визначитися. Отже їх рішення зумовлене тим, що відбувалося в медійному полі протягом двох останніх тижнів. Реакція виборців дуже примітивна, що в бідному, що в багатому суспільстві. Це труси в магазині вибирають довго і після глибокого обдумування. А на вирішення питань життя і смерті, міжнародної політики, стратегічного розвитку пересічна людина витрачає 10 хвилин часу, бо вони занадто складні для її розуміння, і занадто лякають, ціна помилки надто страшна, так що краще не думаючи щось зробити і тут же забути про зроблене. Тому пам'ять коротка, аргументація примітивна. І ще один висновок – російська пропаганда в Нідерландах успішніша, скільки б не волали, що тільки правда може переконати міжнародну громадскість. А переконують, насправді, яскраві картинки з простими наративами.

Керівник проекту "Чиста земля" Ігор Подгорний:

"Негативний результат референдуму в Нідерландах про асоціацію ЄС і України – це оцінка діяльності совкових, злодіюватих, егоїстичних українських "еліт". В Європі і так вистачає своїх егоїстів і дурнів, щоб хотіти додати туди ще й українських "розумників", які не вміють ні домовлятися, ні будувати країну з нормальним життям і політикою. І це факт.

Чи варто впадати у відчай?

Частенько чую таке: За два роки знову нічого... Українців нічому не навчити... Проклята земля... Регулярно і багато говорять про це голосом, наповненим відчаєм. Я спокійно ставлюся до таких настроїв.

Усьому свій час.

Важливо, щоб хоча б 5% зростаючих пасіонаріїв навчилися домовлятися... І щоб зростаючі соціальні лідери усвідомили, що їхня роль – збирати навколо себе таких же, а не займатися самомилуванням і геройствуванням на самоті. Так і отримаємо нову еліту, яка ЛЕГКО забере в старої егоїстичної тупої еліти владу.

Тому і потрібно працювати з новими лідерами, допомагати формуватися їхній нелокальній свідомості, людяності, здоровій психіці, якщо хочете... Тому, про це сказано: "Розвиток будується на трьох основах – мудрість (знання реальності), благочестя (застосування мудрості), уважність (усвідомлення)".

Блогер і журналіст Микола Малуха назвав результати благом для нашої держави:

"Насправді, перемога сил у Нідерландах, які виступають проти Асоціації ЄС і України, – це і перемога України в тому числі. Стратегічна перемога.

Петрові Порошенку потрібна ікона, піднявши яку він буде затикати рот критикам і продовжувати своє політичне життя. Наприклад, в Януковича такою було Евро -2012 ("Чемпіонати минають, досягнення залишаються "). У Петра Олексійовича повинна була стати – інтеграція з Європою.

Аванс з боку європейців зробив би нам ведмежу послугу. Отримавши безпроблемну інтеграцію, ми б готові були пробачити і "парад кінчених генпрокурорів в ГПУ", і мудаків-генералів, і відсутність показових покарань папєрєдніков, і корупцію, і багато-багато іншого.

Референдум в Європі матиме насамперед інформаційний ефект. Україна на якийсь час підніметься в обговорюваному порядку денному на топ-позиції. ЗМІ, словами аналітиків, експертів будуть розбирати причини поразки, в тому числі, звертаючи увагу на відсутність кардинальних реформ в країні. Україна (її внутрішнє життя) буде під посиленою увагою і моніторингом європейців,
Ну, а оскільки президент і його оточення позиціонують себе як проєвропейські прогресивні хлопці, то вони змушені будуть реагувати на шквал імовірної критики і неприємних матеріалів. Уже не відмахнутися в стилі "підступи Держдепу", як це могли собі дозволити хлопці з колишньої "Партії регіонів".

Так що все вкрай позитивно для нас. Ми ж хочемо в Європу не просто в статусі біженців, охочих сісти на місцевий велфейр, а зацікавлені, перш за все, в імпорті громадського блага (public goods). Ось вони, безумовно, і далі будуть прибувати в нашу прекрасну і багатостраждальну країну".

Will #EU learn from #DutchReferendum on #Ukraine #trade deal? https://t.co/67DFOAhYj4 @richardhowitt @KyivPost pic.twitter.com/H0jfdUnlC3

— EU Public Affairs (@EUPublicAffairs) 7 квітня 2016 р.

Андрій Бойцун назвав учорашнє голосування прецедентом, інструментом, який в майбутньому можуть використовувати для блокування важливих рішень:

"Результати референдуму у Нідерландах учора розчарували. Нам потрібна ця Угода як зовнішній тиск для здійснення реформ. Але й голландці могли би згадати, за які цінності гинули українці два роки тому. За ті самі, завдяки яким Нідерландам вдалося досягти сьогоднішнього рівня життя.

Звісно, що зважаючи на безпрецедентність такого референдуму, це створює в першу чергу проблеми для Європи. Вчора 1% європейських виборців поставили під сумнів рішення всієї Європи. А якщо завтра такий інструмент прямої демократії запровадить умовний Люксембург, то будь-яке європейське рішення можна буде заблокувати навіть меншою кількістю голосів. Тому ЄС доведеться добре попрацювати, щоби розрулити вчорашній прецедент.

Але й нам не треба робити вигляд, що це не наша проблема. І краще долучитися до цієї роботи з ЄС. Коли в дев'яностих збірну України з футболу "засуджували" у матчах із більш сильними суперниками, всі розуміли, що треба стиснути зуби і працювати над рейтингом. Так і тут. Усе лише починається".

Журналістка Ярослава Міщенко:

Результат у Нідерландах був прогнозований. Україну везли туди на велосипедах, її надсилали туди роликами нашої симпатичної Юлії Марушевської. Про Україну розповідали там єврооптимісти. І 40% підтримки, враховуючи всю силу протидії, то це ще перемога. І не треба фиркати на адресу "Панами-лікс", від правди нікому ще погано не було. Принаймні, в довговстроковій перспективі. Філатов має рацію, робіть ОСББ, організовуйте свій простір і буде вам Європа. Ну а елітам: не красти, не брехати, не корупціонувати. Тому... Шануймося, і нехай усі ключові угоди і рішення стануть лише паперами, які фіксуватимуть наші успіхи та вірність курсу.

Політолог Гела Васадзе:

"Я так і не зрозумів, чого так всі розшумілися з приводу плебісциту в Нідерландах. Почнімо з того, що підсумки плебісциту мають чисто рекомендаційний характер, так що питання надання Україні ліберального режиму видачі віз з ЄС не закритий і є предметом перемовин, це раз.

Те, що цей плебісцит ініційований цілком певними силами і є частиною гібридної війни проти України, секрет Полішинеля, це два.

Незважаючи на широкомасштабну рекламну кампанію і киплячі пристрасті, на референдум прийшло трохи більше тридцяти відсотків громадян. А це значить, що близько сімдесяти відсотків громадян неявкою на референдум підтвердили свою повну байдужість до питання. Тобто їм усе одно, буде у громадян України безвізовий в'їзд до Голландії або не буде. А це скоріше аргумент на користь лібералізації віз, ніж проти. Додайте до цього понад 38% тих, хто проголосував за, а це близько 12% від загального числа громадян.

Таким чином, результати плебісциту мають такий вигляд – більше 80% громадян Нідерландів не проти надання громадянам України права безвізового режиму з ЄС, і ніяк інакше".

Журналіст і редактор Олександр Попов:

"Усі коментують результати консультативного референдуму в Нідерландах. Як людина міцно пов'язана із цією країною, прокоментую і я: загалом отримали те, на що напрацювали. Але зауважу: в Амстердамі 52% тих, хто взяв участь у голосуванні, проголосували за Україну. А в Брабанті – проти. Так само і в Києві ніколи не голосували за Янучару та його посіпак, а на Донбасі завжди їх підтримували. Як уже хтось написав уранці: ми географічно і так в Європі, а рівень та культура нашого життя залежать винятково від нас.

Ну, і щоб двічі не вставати, ось весела музика для похмурого четверга: