Із жалем дізнався про те, що в "згорілому" банку "‪‎Хрещатик‬" також були й кошти Bohdan Hawrylyshyn Charitable Foundation. Їх планувалося витратити на просвітницькі програми. В інтернеті знайшов, що сума коштів дорівнювала 50 мільйонам гривень.

Нагадаю, що цей фонд фінансував "Пласт", молодіжні програми, управлінську підготовку. Сам пан Богдан міг би спокійно почивати на лаврах члена Римського клубу. Однак вкладав кошти в Україну, пропагуючи розвиток держави, навчаючи молодь тощо.

Нагадаю, на початку квітня деякі юридичні особи почали забирати свої кошти зі "Хрещатика" й переводити їх на рахунки в інших банках – на загальну суму 840 млн грн.

ЗМІ пишуть, що 4 квітня, банк провів операції із "дроблення" коштів юридичними особами з подальшим перерахуванням на поточні рахунки фізичних осіб на загальну суму 23 млн грн.

За кілька днів до введення тимчасової адміністрації банк покинули комунальні підприємства столиці, які були його стратегічними клієнтами. Зокрема пішли "Київводоканал", "Київпастранс", "Київський метрополітен" та інші.

Тобто керівництво держави (яке радісно дякувало Гаврилишину та інщим за меценатство) й "інсайдери" добре знали ситуацію з банком. І виставили свої пріоритети.

Звідси в мене кілька тез:

1. Україна проходить точку неповернення. Робити добро стає нерентабельним, волонтерів тримають за "лохів". У моді стає брутальне "кидалово" та насилля.

2. Найбільш "цинічні" ("люди з чорними душами") скуповуватимуть за копійки робочу силу й адмінапарат. Уже кожен пристойний феодал створює приватні охоронні фірми, деякі з них мають бронетехніку. У складі "бригад" є бійці АТО, що дає можливість вести інформкампанії на випадок суперечок із МВС (до якого теж є питання).

3. Якщо не буде рішень, зокрема, щодо Фонду Гаврилишина, це буде знаком для більшості меценатів і інвесторів. Вони розумітимуть послання так: Україна – це "полє чудєс", де "буратінам" (на жаль, саме так українські чинуші сприймають шляхетних людей) не варто давати свої п'ять золотих.

4. Відсутність меценатів та інвесторів створює вакуум можливостей для росту нових кадрів у країні. Це означає, що будь-хто, здатний до опанування базової англійської чи польської їхатиме за кордон.

5. Ті, хто лишиться – стануть заручниками "цинічних" із їхніми батальйонами та "понятіями".

6. Толерування ситуації з боку президента (не треба робити вигляду, що він не контролює суди) покаже: це нормально. Доброчинцям у нас не місце.

7. Інші висновки робіть самі.

Богдан Гаврилишинн міг спокійно жити в Швейцарії та Канаді. Витратити 50 мільйонів гривень (понад $5 мільйонів за старим курсом) на своє задоволення. Однак вирішив допомогти Україні. За що йому й було віддячено.

Інформація про "згорілі кошти" взята звідси та звідси. Про операції банку "Хрещатик" – звідси.