Світ катастрофічно потребує інновацій, стверджує в своєму блозі на "Новому часі" викладач курсу "Фінанси" Единбурзької бізнес-школи у Східній Європі, партнер Kompan Consulting Іван Компан.

На планеті вже не залишилося ринків, відкриття яких спровокувало б потужне глобальне зростання економіки протягом наступних десятиліть, як це було у випадку СРСР і Китаю. Величезні надії, що покладалися на BRICS, виправдалися лише меншою мірою. Очікувати економічного буму в африканських країнах теж не доводиться.

Більше того, людство невпинно старіє, а темпи його зростання продовжують знижуватися. Демографічна криза є великою загрозою для глобальної економіки, а інновації – одне з небагатьох ефективних рішень, що дозволяють забезпечити економічне зростання. Історія людства – найкраще тому підтвердження. Не війни та диктатури, а колесо, паровий двигун і інтернет радикально змінили життя людей на краще, давши потужний поштовх розвитку цивілізації.

Де ж місце України на глобальній карті інновацій? Та й взагалі, чи актуальне для нас це питання, враховуючи, що з позицій конкурентоспроможності ми перебуваємо в найнижчій частині світової турнірної таблиці, в чудовій компанії Венесуели та Аргентини. Мені здається, що не тільки актуальне, але й критично важливе. Поки.

Демографічна криза підриває економіку України. За якихось 25 років населення країни скоротилося майже на 20%. Більш того, процес не зупиняється і, на превеликий жаль, в основному, за рахунок молодих, енергійних і освічених співгромадян, які біжать із країни в пошуках кращої долі.

На що може розраховувати країна літніх і неосвічених людей в сучасному конкурентному світі – питання риторичне. Важливо інше – чи є в України шанс змінити ситуацію, і що може стати каталізатором змін?

IT-бум, що триває в країні вже кілька років, виник не на порожньому місці. Чому західні компанії воліють індійським програмістам фахівців з України, Білорусі та Росії? На думку старожилів галузі, головна причина в більш високій якості і виконавській культурі. Це гарна новина!

Погана новина в тому, що затребувані глобальними гравцями якість і культура – це не заслуга сучасників, а радше залишки системи радянської освіти, які докотилися до нас по інерції. На жаль, нічого в цьому світі не вічне і, якщо найближчим часом нічого не зробити, то інерційні коливання просто згаснуть. А з ними і надія на розвиток і комфортне життя.

Українські IT-компанії вже виросли зі штанів офшорних кодувальників чужих ідей. На жаль, стагнація національної фундаментальної науки не дозволяє їм претендувати на роль першоджерела в інноваціях, але взяти участь у глобальному процесі, "підносячи снаряди" Кремнієвій долині, нам, може бути, і вдасться.

Що для цього потрібно? По-перше, необхідно терміново реформувати систему освіти, щоб зберегти приплив кваліфікованих кадрів в галузь. Це непроста, але посильне завдання. До того ж, упевнений, що багато IT-компаній були б зовсім не проти надати фінансову підтримку хорошим університетам, якби влада розпочала хоч якісь реформи в освіті.

По-друге, держава повинна створити максимально сприятливі умови для компаній галузі. Та такі, щоб всім російським і білоруським компаніям відразу захотілося перенести свої офіси в Україну. Хоча, звичайно ж, це складніше, ніж вичавлювати з програмістів гроші, з допомогою силових структур.

IT-галузь – це наш маленький, але реальний шанс взяти участь у глобальному інноваційному процесі. Нехай у ролі не провідних, а ведених, але все ж учасників. Без цього будемо вирощувати кукурудзу, добувати руду і клянчити гроші у МВФ. Старіючи, вмираючи, тікаючи в інші краї і самознищуючись, як нація.