Світ уже досяг того рівня розвитку, коли до базових навичок людини – мовлення, читання та писання – додають програмування, пише в своєму блозі на "Новому часі" заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків. Діти повинні почати вивчення програмування з першого класу. Наслідком такого кроку стане інший рівень розвитку українських дітей і формування фахівців нової генерації – талановитих інженерів, провідних медиків, успішних фінансистів. США та Японія виховують свою молодь в такому ключі. Якщо Україна сьогодні почне навчати дітей програмуванню, через 10 років у нас може бути понад чотири мільйони спеціалістів – представників творчого класу, які зможуть розв'язувати найскладніші задачі, створюватимуть пристрої та технології майбутнього, про які представники попередніх поколінь, тобто ми, можемо лише мріяти.

Україна є одним із найбільших експортерів інтелектуальної власності в сфері ІТ, має величезний кадровий ІТ-потенціал. При цьому законодавча база ІТ, яка налічує понад 300 законів та нормативних актів, є або настільки застарілою, що назавжди відстала від динаміки світового розвитку, або просто не імплементована.

Серед першочергових кроків, які потрібно вирішити ‘‘ще вчора'': врегулювати поняття "електронний документ", надати доступ до суспільно важливих даних, пришвидшивши імплементацію законодавства щодо відкритих даних, та стимулювати впровадження новітніх технологій у практику державного сектора (таких, наприклад, як хмарні технології). Два законопроекти вже знаходяться в стінах парламенту, і, сподіваюсь, будуть ухвалені найближчим часом.

Окремим складником IT-реформи є створення сприятливих умов для розвитку галузі, яка здатна приносити мільярди в економіку. Минулий рік був досить вдалим для українського IT-бізнесу. Ось перелік важливих подій: запуск та розгортання 3G в понад 300 містах України; Фонд Розвитку України Джорджа Сороса придбав частку в IT-аутсорсера Ciklum; Європейський банк реконструкції і розвитку (ЕБРР) придбав частку в Depositphotos; фонд Horizon Capital став співвласником Rozetka.Ua; Ericsson на початку 2016-го року відкриває у Львові свій Центр розробок та досліджень; американська компанія Snapchat придбала український стартап Looksery за $150 млн; Oracle купив Maxymiser; Augmented Pixels отримали інвестиції від каліфорнійських венчурних фондів; Yell купила YouScan; Mobify купила Jeapie; на початку січня цього року в Лас-Вегасі на виставці електроніки CES 2016 було представлено сім українських стартапів.

Цілком можливо, перелік не є повним, але очевидне одне: сучасні високі технології є не лише питанням ефективності країни, але й її конкурентоспроможності. Й основним завданням держави є стимулювання розвитку бізнесу через створення та дотримання правил.

Потрібно зупинити практику перевищення повноважень органами при проведенні перевірок інноваційних компаній, які створюють нові технології для світових брендів, і у яких у XXI столітті вилучають техніку. Ситуація подекуди нагадує візит Швондера, який знає лише, де кнопка ON/OFF на комп'ютері, до квартири світила професора Преображенського з фільму ‘‘Собаче серце''. Ми повинні створювати умови розвитку, а не сприяти еміграції найкращих українських талантів.

Повноцінно повернутись до IT-сектору ‘‘обличчям'' держава зможе лише тоді, коли сама почне застосовувати нові технології. І це вже почалось. Система електронного документообігу вже розроблена і готується до масштабування та передачі органам влади, які виявлять таке бажання.

Запроваджені й інші електронні системи: портал відкритих даних та відкритих фінансових даних e-data.gov.ua від Міністерства фінансів, система електронних петицій до президента, системи електронних петицій Верховної Ради та міст. Запущені електронні послуги Міністерства економіки, Мінрегіону та в місцевих органах влади.

Дуже сподіваюсь, що найближчим часом ми побачимо не лише прийняті закони, але й поширення нових проектів електронного урядування серед органів влади. Адже новітні рішення – це ключ до вирішення питання безпеки інформаційних ресурсів та національної інфраструктури.

У цей же час в умовах агресії Росії необхідно використовувати динамічний та сучасний підхід до кіберзахисту всієї національної критичної інфраструктури, а не відбиватись паперовою системою КСЗІ – комплексною системою захисту інформації, яка є рудиментом минулої епохи. Останні події в енергетичному секторі - цьому підтвердження.

Усі ці питання потребують політичного лідерства. Саме тому вже кілька років я повторюю, що в уряді варто створити відповідну посаду, яка стане єдиною точкою прийняття рішень щодо розвитку галузі сучасних технологій і комунікацій в країні.