Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 22 червня

Ушановувати загиблих у Другій світовій слід не 22 червня, а 8 травня, разом з усім світом – В'ятрович

Друга світова війна для українців почалася 1 вересня 1939. Поминальні заходи 22 червня є елементом втримування радянського міфу про Другу світову, який розповідає про те, що війна нібито почалася щойно в 1941 "віроломним нападом" нацистської Німеччини. Його завдання приховати третину цієї війни, коли СРСР був союзником Третього рейху, коли його війська самі "віроломно" нападали на сусідні країни. Тому нам слід відмовитися від поминальних заходів у цей день, а вшановувати усіх загиблих у страшній війні з усім світом – 8 травня, у День пам'яті та примирення.

Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення

Вбивство цивільних поляків українськими повстанцями є воєнним злочином. Як і вбивство цивільних українців польськими підпільниками. Проте наявність таких фактів не дає підстав називати злочинними самі УПА чи Армію Крайову. Від тези про засудження УПА як злочинної дуже близько до того, куди спрямовує свої зусилля Кремль: засудження визвольної боротьби українців загалом, а відтак і делегітимізації сучасної української держави. У нас була дуже важка історія, тож не варто застосовувати дуже простих підходів до її осмислення. Залишаться події і люди, щодо яких в нас не буде згоди. І заради нормальних стосунків у майбутньому ми повинні погодитися не погоджуватися щодо деяких моментів минулого.

Безвізовий режим із ЄС: чому не вже цього літа

Наші союзники активно просувають меседж, що рішення по Україні не повинно затримуватися через внесення змін у загальні процедури і вимоги ЄС, точно так само, як і індивідуальні умови та угоди з іншими країнами не повинні гальмувати цей процес. На сьогодні ключовим завданням залишається активно вести діалог зі скептиками, контролювати і припиняти маніпуляцію різноспрямованими процесами деокупації, яка може затягнутися на роки, й отримання громадянами України явного сигналу підтримки у вигляді спрощеного режиму перетину європейських кордонів.

Французьким політикам нагадали, що російські депутати несуть персональну відповідальність за війну в Украіні

Щодо бажання європейських політиків активізувати діалог із Держдумою РФ, то варто пам'ятати, що російські депутати несуть персональну відповідальність за війну в Україні, за вбивства українців, бо вони особисто в повному екстазі голосували за введення військ в Україну й анексію Криму. За це має бути як політична, так і кримінальна відповідальність на міжнародному рівні – за розв'язання війни. Чи усвідомлюють це ті європейські, в тому числі й французькі політики, які закликають до поступового зняття санкцій з РФ і діалогу? Спочатку РФ має вивести своі війська з Украіни і шанувати міжнародне право. А наше завдвання – нагадувати європейським політикам про принципи.

Назвав речі своїми іменами: прем'єр Естонії підтримав Україну, виступаючи в ПАРЄ

Наймолодшому прем'єр-міністрові в Європі – Тааві Рийвасу, який очолює уряд Естонії у свої 36, не забракло мудрості й лідерства у виступі перед Парламентською асамблеєю Ради Європи – на відміну від десятків представників наших "друзів" з Європи – називати речі своїми іменами, коли говорив про Україну. "Ми будемо допомагати Україні проводити реформи, яка по суті перебуває у війні". Прем'є р виділив ситуацію в Україні на початку свого виступу. Насамперед щодо неприпустимості порушення територіальної цілісності та суверенітету України.

Інтермаріум як плацдарм нових цінностей Європи

Тема створення Балто-Чорноморського союзу (він же Інтермаріум, Нова унія та Міжмор'я) все частіше спливає в нашій пресі та медіа. Цю тему вже не соромляться всерйоз озвучувати доволі серйозні фігури східноєвропейської регіональної політики (зокрема, активним лоббістом ідей БЧС є чинний президент Польщі Анджей Дуда) та ряд політологів високого рівня, таких як Андреас Умланд. Обговорюється транзитний потенціал можливих країн-учасниць, перспективи спільного економічного простору і особливо актуальна тема – спільні безпекові та оборонні стратегії.

Вступ 2016 року: вісім основних змін, про які має знати абітурієнт

Під час попередніх вступних кампаній абітурієнти мали можливість подавати 15 пакетів документів у п'ять університетів. Таким чином, замість того, щоб обирати улюблений напрям, вступник був змушений розподіляти свої заяви між різними спеціальностями в рамках одного університету. В цьому році акцент буде змінено на профорієнтацію майбутнього студента. В 2016 році абітурієнт зможе подати 15 заяв на п'ять різних спеціальностей за держзамовленням на денну форму навчання у будь-які університети за власним бажанням.