Потепління в російсько-турецьких відносинах – це спроба повернутися до парадигми business as usual, розмірковує в своєму блозі на "Новому часі" політолог Володимир Фесенко. Обома країнами рухають бізнес-інтереси, прагнення відсунути політику на другий план і вийти з економічних труднощів, з якими вони зіткнулися після охолодження відносин.

Реджеп Ердоган, президент Туреччини, на мою думку, є дуже прагматичним, навіть цинічним лідером. Сьогодні він опинився в складній ситуації. З одного боку, турецький лідер зіткнувся з економічними втратами, зокрема, через скорочення потоку російських туристів на фоні введення відповідних обмежень, а також заборони на імпорт деяких турецьких товарів у Росію (від продуктів харчування до текстилю). Все це негативно позначилося на економіці Туреччини. З іншого – погіршилися відносини з Європейським Союзом і Заходом у цілому.

Можна навіть сказати, що Ердоган опинився в ситуації, яка дуже нагадує поточне положення справ Володимира Путіна. Авторитарні лідери своїм характером провокують конфлікти.

Тому турецький президент спочатку пішов на примирення з Ізраїлем, а потім почав посилати миротворчі сигнали Росії, які в останні дні стали зовсім відвертими. Зокрема, у відомому листі Ердоган висловив жаль з приводу інциденту з російським Су-24, збитим турками в листопаді минулого року (імовірно, після порушення повітряного простору країни).

Іншими словами, турки прагнуть до компромісу з росіянами. Перш за все, як мені здається, виходячи з економічних міркувань. Ще одна причина – послати сигнал Заходу, пригрозивши примиренням з Путіним, якщо ЄС не знизить тиск на Туреччину.

Ердоган стане більш гнучким. Налагодження економічних зв'язків вигідно і Туреччині, і Росії. Першій – для того, щоб зменшити удар по економіці від російських санкцій, Путіну – щоб показати, що він виграв, дотиснув турецького лідера.

Але незважаючи на очевидне потепління у відносинах, не думаю, що Путін пробачив Ердогана. Як у тому анекдоті: ложечки знайшлися, але осад залишився. В обох сторін буде якась недовіра один до одного. Більш того, нові конфлікти між двома країнами неминучі, оскільки між ними існує безліч невирішених суперечностей. Зокрема, якщо Росія не припинить підтримувати курдів, це може призвести до нових конфліктів з Туреччиною і навіть охолодження відносин.