Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, коли потрібно ставити коми в реченнях із прикладками, а також як наголошуємо чоловічі імена на "-ко" в кличному відмінку

Олександр Данилович Пономарів

Марії Хоменко "ріжуть вуха" слова мешканці міста, области, села, бо мешкають, мовляв, у приміщеннях.

В українській мові, як і в багатьох мовах світу, є дієслова жити – існувати (протилежне до вмирати) і мешкати – перебувати в певному приміщенні, проживати в певній місцевості.

Порівняймо: гр. ζω, μένω; нім. leben, wohnen; фр. vivre, habiter. З огляду на це, мешканець – це не лише особа, що займає якесь приміщення, а й людина, що має осідок у якійсь місцевості.

Наприклад: "Хоч Київ і нараховував тоді лише шість-сім тисяч мешканців, він був великим торговельним центром" (Зінаїда Тулуб). Тож жодної неповаги до мови в називанні містян чи селян мешканцями немає.

Кременчуківці – мешканці Кременчука

Приєднуватися чи долучатися?

І те, й те. Це синоніми, тобто слова з близьким або тотожним значенням.

Анатолій Якименко дивується, "звідки в українській мові з'явилися слова кішка та кошеня", бо він з дитинства чув тільки кіт, кицька та котеня.

А я з дитинства чув кіт, кішка й кошеня. Це звичайні українські слова, наявні в більшості говірок української мови, у творах багатьох митців слова. Наприклад: "Вона пирхала, як кішка, що понюхала перцю" (Іван Нечуй-Левицький). "Знає кішка, чиє сало з'їла" (Панас Мирний). "Неначе теє кошеня, і не пручалось, не кричало, на лоні пестилося, гралось" (Тарас Шевченко).

Кошеня й котеня – синоніми, але другий рідше вживаний. Кицька, киця – пестливі синоніми до нейтрального кішка.

Кішка. І кицька водночас

Склянка – це невелика скляна посудина для пиття рідини. Наприклад: "Дзвенять ложечки у склянках" (Михайло Коцюбинський). А з чого ж пити каву? – запитує Наталка Ковальська.

Каву й чай п'ють із чашки або з філіжанки. Наприклад: "Хазяїн кав'ярні приніс нам кожному по крихітній чашечці запашної гарячої кави" (Юрій Яновський). "Кава запарувала в малих філіжанках" (Михайло Коцюбинський).

Віктор Зюбрецький цікавиться, коли потрібно ставити коми в реченнях з прикладками. Комами виділяємо відокремлену прикладку. Наприклад: "Одна дівчинка, на ім'я Деніел, написала". А коли прикладка не відокремлена, ком не ставимо. Наприклад: "Чоловікові на ім'я Йов було поставлене запитання".

Читач Юрій із міста Рівного хоче вточнити, чи правильно наголошують чоловічі імена на -ко в кличному відмінку.

Правильно. У двоскладових іменах наголос переходить на перший склад: Грицько́ – Гри́цьку, Сашко́ – Са́шку, Юрко́ – Ю́рку. Коли складів більше, наголос лишається на місці: Богда́нко – Богда́нку, Васи́лько – Васи́льку, Іва́нко – Іва́нку.