Українська влада, будь-яка, звикла дотримуватися стратегії "Сидіти на березі річки і чекати, поки повз пропливе...", розмірковує в своєму блозі на "Новому часі" інвестиційний банкір Сергій Фурса. Далі за текстом – кому що треба. Це завжди було гальмом економічних і не тільки реформ, заважає приймати важкі, але важливі рішення, дуже часто посилюючи проблему, але ідеально підходить для поточної ситуації з Мінським угодами і переговорів з Росією. Адже зараз ця стратегія працює найкраще. Санкції зберігаються; ескалації, великої війни немає. Саме це й дратує Путіна найбільше. Тому що йому якраз треба щось робити, а українці можуть продовжувати сидіти на березі річки і чекати.

Кожен другий "експерт 112" звик лаяти Мінські угоди. На кожному куті кричать, що вони не працюють. Звичайно, таких би експертів під Іловайськ в 2014 році або під Дебальцеве в 2015 році. І вони, відчувши різницю, відразу погодилися б, що Мінські угоди працюють.

У Мінську було досягнуто головне – зупинена велика війна. Так, перестрілки тривають, люди гинуть. Але масштаби непорівнянні. Цинічно, але правда, на дорогах України гине набагато більше людей, ніж в АТО зараз. При цьому, угоди не тільки дозволили зупинити війну, але й обкутали Росію павутиною санкцій. І тільки санкції зупиняють Путіна. Красиво звучить фраза, що війну зупинила українська армія. Тільки потрібно переглянути фотографії з Сирії і зрозуміти, що відбувається, коли немає Мінських угод та коли є тільки армія. І коли противника ніщо не пов'язує. Кількість загиблих при цьому псковських десантників мало буде радувати, якщо з іншого боку терезів – тисячі загиблих українців, зруйновані міста і економіка.

І так, ті, хто лає Мінські угоди, ніби як мають на увазі, що можна укласти інші, які б працювали. І провести переговори в іншому форматі, щоб Путін тут же вивів війська з Донбасу та Криму. Адже все інше – це зрада. Тільки от питання: в якому форматі пропонують такі критики проводити переговори з Путіним? Щоб той відразу на все погодився? Напевно, для цього його потрібно голим прив'язати до стільця і залишити один на один з Турчиновим і бійцями "Торнадо". І дати трубку, щоб він набрав Шойгу і віддав наказ? У будь-якому іншому форматі переговорів просто неможливо уявити, щоб Путін взяв і вивів війська з української території. Хоч ти саджай його за стіл з Обамою, хоч з Меркель, а хоч і з Папою Римським. Він нічого не зробить. Так що охочі перейти з поточного формату переговорів у будь-який інший мають вигляд, як Віктор Ющенко у 2005 році, коли вирішив розірвати газові угоди з Росією і підвищив цим ціну на газ у рази. Перед тим, як руйнувати, потрібно чітко уявляти, що буде натомість. Тому що Україна втратить дуже багато, якщо через нашу дурість ЄС або США скасують чи послаблять санкції.

Тож Мінські угоди – це найкраще, що у нас є зараз. Поки, принаймні, хтось не придумає інший варіант упокорення Росії.