Ну що, друзята, вже другий день ходжу під впливом заяви Байдена, що Європа може відмовитися від санкцій проти рашки. Взагалі дивуюся, що вони так довго терпіли.

А для чого Європі ці санкції? У нас торгівля з рашою як ішла повним ходом, так і продовжується. Крим що жере? Українські товари, українську воду, українську електроенергію – і плює за це на Україну, а ми гуманно обтираємося.

Фільми ми як знімали для братнього народу – так і знімаємо. У рашці як закуповували шоу чи кіно на телебачення  – так і закуповуємо. Канал їхній телевізійний – "вєщатєльний рупор", неспроможні закрити. І неспроможні Європі пояснити, чому ми взагалі з тим каналом рипалися.

Мовою ми рашкиною як спілкувалися – так і спілкуємося, ще більше. Влада як крала, так і краде, ще більше.

У нас нічого не змінилося. За що нас жаліти? Стріляють? Так то ж терористи. У них терористів теж вистачає, своїх. Війна? Хто сказав? У нас війни з рашею немає. Агресора немає. Військового стану в тих областях, що стріляють, немає.

Для чого Європі санкції, через які у них збитки? Якщо ми нічого не робимо, для чого їм робити? Вони нас хотіли підтримати. Але що їм підтримувати?

Читайте також: Портников: Чому Байден не має рації

Якщо українці думають, що може воно інакше в нас бути і не може, бо ж війна, бо ж важко ламати те, що будували роками, що, може, воно так і треба, головне, щоб усі помирилися, Може треба пом'якше, бо що ж ото люди цивілізовані скажуть, то он нам сигнал, українці.

Читайте також: "Брюссельський синдром": проблеми ідентифікації ворога

Народи, ті, що в інших країнах живуть, нас не розуміють. Їх дивують наші реверанси, тюхтійство наше.

Так то ж не ми, то наша влада? Ну-ну.