Для багатьох, включаючи мене, статки задекларовані політиками виявились шоком. Але для людей знаючих систему, шоку не було.

Е-декларації показали, що багато людей тримають досить великі суми в готівці. Кажуть схожа ситуація в середньому класі - великий відсоток накопичень зберігається в готівці.

Ці гроші не працюють на економіку, не інвестуються в бізнес. Це дуже неефективно.

Чому люди не вкладають накопичення в економіку, а тримають все в готівці? Тому що, є ризик прямої чи непрямої експропріації. Наприклад, якщо готівка буде покладена на депозит чи інвестована в іншій інструмент, то банк може лопнути, чи настати наступна банківська криза під час якої не можна буде зняти гроші з депозитів через обмеження, чи приймуть закон про примусову конвертації депозитів у валюті в гривню, а гривня може девальвувати.

Читайте також: Чому депутати так люблять готівку

Проблема в тому, що держава постійно змінює правила гри і немає гарантії що фінансові ресурси вкладені в фінансовий або реальний сектор не будуть втрачені, через зміни правил гри. Я тут не говорю про ризик рейдерства чи наїздів від правоохороних органів, бо хочу звернути увагу саме на проблему постійних змін правил гри. Ці постійні зміни, з ризиком експропріаціі, відохочують людей в яких є накопичення інвестувати в економіку України.

Чому владні сили України не домовляться не змінювати правила гри і не відбирати один у одного ресурси? Тому що, держава є політична слабкою, інституції не працюють, лідери партій думають про сьогоднішнє, а не про майбутнє.

Вони по своєму праві...Хто знає, що там буде десять років по тому. А сьогодні є ризик втратити владу. Всі розуміють, що рішення з економічної експропріації мають негативний вплив на економічне зростання в майбутньому. Дійсно, хто буде вкладатись в економіку де постійно змінюється податкова система, створюються спеціальні умови для одних за рахунок інших, регулюється економіка щоб полегшити роботу ізбранних, чи відбувається "стратегічне" бюджетування для підтримки політично вигідних груп, тощо. Але така експропріація вирішує нагайні проблеми і забезпечую політчину підтримку сьогодні! Це підвищує ймовірність того, що сьогоднішні політичні еліти залишаться у влади на ще деякий строк.

На жаль це самопідсилююча система. Бізнес та люди розуміють, що політичній системі не можна довіряти і тому вони ховають ресурси від неї. А системі не залишається нічого як хапати ті обмежені ресурси, які вона може побачити чи знайти, тим самим підтверджуючі побоювання бізнесу та людей.

Як змінити цей тип відносин між людьми, бізнесом, та державою? Я не вірю в пророка чи сильного лідера, який прийде та наведе порядок. Ідуть роки чи навіть десятиріччя, змінюються прізвища, але тип стосунків між державою та суспільством залишається по суті той самий.

Але я вірю в середній клас. Я сподіваюсь, що середній клас зможе консолідуватись, переступити через внутрішні конфлікти інтересів, та вийти на наступному чи післянаступному політичному циклі з новим соціальним контрактом між державою, суспільством, та бізнесом. З контрактом, де поважаються правила гри, де забезпечується недоторканість приватної власності, і де бізнес, держава, та суспільство бачать один в іншіх партнерів, а не дойних корів.