Щодо зору й окулярів.

Я вже років 10-15 за комп'ютером. Майже щодня. Для очей це означає близьку відстань під час більшої частини дня. І водночас – що система м'язів звикла до такого життя, й тому далеко я почав бачити гірше.

Перевірна табличка, яку я був повісив удома, показувала, що рівень зору з 1.0, який у мене був за студентських років, упав десь до 0.3. Я почав мружитися, не бачити обличчя на вулиці на великій відстані. Стало важко читати тексти.

Я досить довго цікавився методикою Бейтса і переконаний, що окуляри – це річ, яка не покращує ситуацію, а суттєво погіршує.

Читайте також: Як медіа можуть допомогти тим, хто не бачить

В окулярах майже не працюють поперечні м'язи, бо замість повертати очі, людина повертає голову. Окуляри консервують зіпсований зір і ставлять точку відліку від нього, даючи зорові псуватися ще більше.

Апологет безокулярного життя Бейтс стверджував, що за фокусування і різкість зору відповідають саме м'язи. Що кришталик не викривляється, а викривляється саме очне яблуко. Відповідно, тренуючи очі, ми можемо ситуацію виправити. Ще для відпочинку він радив так званий пальмінґ, коли ти можеш долонями затулити очі, створивши для них темряву, й давати їм відпочити.

Я почав із простої зарядки очей: вправо-вліво, вгору-вниз, за діагоналлю, по колу. Незначний результат це давало, але не настільки значний, щоб це було справді відчутно. Пізніше я знайшов таку собі методику покращення зору для снайперів.

Це коли ти ставиш перед носом скажімо олівця, так близько, наскільки можеш його чітко роздивлятися, й він при цьому не роздвоюється, стаєш перед вікном, де можна дивитися десь удалину. І потім постійно переводиш фокусування то на олівець, то на далечінь.

Кілька тижнів таких зарядок уже дали результат. І я тихенько радію. Так, це не різкість 1.0 за перевірною таблицею. Але це 0.7-0.8.

Читайте також: Чудовий спосіб покращити настрій похмурого зимового ранку

Це такий кайф, коли ти опиняєшся в знайомому місці й знову бачиш якісь деталі, які до цього не бачив. Я зараз і в метро багато на чому перевіряю зір, і в дорозі, й у подорожах.

При цьому є чітке усвідомлення, що зір – це динамічна річ. Очі втомлені і вже не бачиш так чітко. Але системна робота над зором, як у тренажерці над іншими м'язами, свій результат схоже що дає.