Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 17 листопада

П'ять тез про резолюцію ООН щодо Криму

70% голосували не щодо Криму, а щодо України чи Росії. Тому обидві країни вели кулуарну роботу на всіх рівнях, аби схилити шальки терезів на свою користь, зіграти на відкритих і потаємних національних інтересах інших країн. Наш інструментарій впливу набагато менший за російський, але ми, на відміну від росіян, потрібний нам результат маємо. Всі пристрасті щодо кількості та якості голосів, відданих за резолюцію чи проти неї, – предмет сухого аналізу щодо складу глобальних коаліцій в українському питанні станом на зараз. Дивіться, вивчайте і сподівайтеся, що це контури лише дипломатичних коаліцій і до військових таки не вийде.

Дві новини про безвізовий режим України з ЄС – добра й не дуже

У справі наданні безвізу нас знову прив'язали до Грузії. Точніше, як і Грузію, COREPER (орган Ради ЄС, до якого входять постійні представники країн-членів) прив'язав дату запровадження безвізового режиму до моменту ухвалення ЄС рішення, хто буде відповідати за призупинення безвізу в разі посилення міграційних загроз від країни, з якою укладено угоду. Наступний етап – голосування в Європарламенті. Добра новина: процес іде. Неприємна – йде не так, як планувалося. Бюрократична система ЄС дуже громіздка, й зараз Євросоюз у процесі визначення, яка саме інституція відповідатиме за призупинення.

Надто молоді, щоб це було правдою: молодість як вада в суспільстві старих

Українці – суспільство старих. Для нас молодість – це вада, якийсь непоясненний ґандж. Ми не хочемо розбиратися, хто й навіщо порушив процедури призначення замміністра, нам нецікаво, яку програму розвитку пропонує нова директорка музею Тичини. Ми кричимо: вони молоді, – і це ніби автоматично передбачає, що дурні. У країні третину населення і половину виборців становлять пенсіонери. Це потужний політичний важіль: перед виборами з ними заграють, їх купують, обіцяють підвищення пенсій і роздають гречку й олію. Молодь політиків цікавить набагато менше. Молодь важко контролювати, тим часом пенсіонерів уважають найбільш дисциплінованим електоратом.

Цінуймо наших союзників. Хто підтримав українську резолюцію щодо Криму в ООН

Чому ми міжнародну підтримку сприймаємо як щось належне? Чому такі невдячні? Чому не цінуємо своїх союзників? Чому не вражені, як далека острівна Японія за ці два роки надала нам більше мільярда доларів різноманітної допомоги, що в сумі перевищує всю допомогу ЄС і США? Або коли Канада терпляче долає вигадані нашими чиновниками обмеження і вимоги сплатити мито, щоб усе ж таки завезти одяг і обладнання для наших Збройних сил. Так, ніби воно їм більше ніж нам потрібно. Нас мало б вражати, що невеликі Естонія і Литва наполегливо допомагають нам у дуже чутливій безпековій компоненті, хоч у них під боком постійна загроза, ще страшніша з огляду на розмір їх території.

Чому Україна має ратифікувати Стамбульську конвенцію

Я вважаю, що ми мали ратифікувати цю конвенцію сьогодні, 17 листопада, бо мова йде про захист прав людини, про боротьбу із домашнім насильством. Насильство в родині – це точно не християнські й не православні, не українські цінності. Дискусія в залі показала, скільки "скрєпів" ховається по закуткам зали і в головах... Мені сумно, що сучасні українські політики спокійно ставляться до інших біблійних гріхів, демонструють стільки стереотипів до загальноприйнятої термінології міжнародних документів і на паталогічному рівні бояться слово "гендер", яке насправді означає на засилля ЛГБТ, а стать і рівність.

Рекорд із кнопкодавства: Антон Яценко встиг проголосувати за п'ятьох депутатів. ВІДЕО

Під час голосування за проект закону про запобігання та протидію домашньому насильству (№5294) депутат із групи "Відродження" натиснув кнопку на п'ятьох місцях. Наразі це найбільш зухвале порушення принципу особистого голосування у Верховній Раді VIII скликання. У "Чесно" зазначили, що для депутата Яценка це вже четвертий зафіксований факт кнопкодавства.

У Парижі вшанували пам'ять українського оперного співака Василя Сліпака

На заході були присутні більше 300 артистів та понад тисяча слухачів. Як відомо, від снайперської кулі поблизу шахти "Бутівка" на Донеччині загинув 43-річний оперний співак Василь Сліпак. Трагедія сталася 29 червня близько 6:00. 19 років Сліпак жив у Франції, співав у Паризькій опері. 2015-го добровольцем пішов воювати на Донбас. Був у складі 7-го батальйону ДУК.