Другу добу новини і фейсбук пережовують, які два десятка країн були проти резолюції ООН щодо Криму, де РФ чітко назвали окупантом. Заголовки в Google щодо цієї резолюції українською і російської стартують із посилань на її противників. Але чомусь нікого не цікавить, хто ж наші союзники. Ті 72 країни, які підтримали резолюцію. А між ними, до речі, це більшість наших сусідів – Польща, Туреччина, Румунія, Болгарія, Угорщина, Чехія, Молдова, Словаччина, Грузія. Попри всі взаємні тертя вони на боці України.

Читайте також: Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо Криму

Чомусь ми як належне сприймаємо і те, що там усі країни ЄС, разом із Великобританією, США й Австралією. І Чорногорія, яка ледь врятувалася від державного перевороту, інспірованого РФ. І вже зовсім дивно, що нікого не зацікавило, як цього разу резолюцію підтримав Ізраїль, який ще в 2014 році утримувався під час голосувань щодо російсько-українського конфлікту. І це попри те, що для ізраїльтян украй важливо, аби РФ не дестабілізувала Близький Схід і не підтримувала зброєю терористів.

Чому ми міжнародну підтримку сприймаємо як щось належне? Чому такі невдячні? Чому не цінуємо своїх союзників? Чому не вражені, як далека острівна Японія за ці два роки надала нам більше мільярда доларів різноманітної допомоги, що в сумі перевищує всю допомогу ЄС і США? Або коли Канада терпляче долає вигадані нашими чиновниками обмеження і вимоги сплатити мито, щоб усе ж таки завезти одяг і обладнання для наших Збройних сил. Так, ніби воно їм більше ніж нам потрібно.

Читайте також: Що дає резолюція ООН щодо окупованого Росією Криму

Нас мало б вражати, що невеликі Естонія і Литва наполегливо допомагають нам у дуже чутливій безпековій компоненті, хоч у них під боком постійна загроза, ще страшніша з огляду на розмір їх території. Могли б сидіти нишком, але ж ні.

Плекати образи, впиватися ними і не звертати уваги на союзників – це найбільша дурість і найбільше засліплення, яке може трапитися зі країною, що важливо. А ще це заважає бачити дійсні перспективи і напрямки, в яких варто розвивати свої міжнародні відносини.