Революція для мене важлива в першу не спогадами, а результатами і справжніми змінами. Тому в річницю Майдану я насамперед продовжую інформувати про те, як виконується вимога Майдану №2 – покарати винних у сваволі і переслідуваннях активістів та люстрація.

Нещодавно інтернет сколихнула новина про те, що 28 вересня 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала призначити безстроково суддю Голосіївського суду Києва Олександра Володимировича Білика.

Про нього мало знають, але це такий собі "Царевич у штанах". У часи Майдану він за поїздку до Межигір'я, яка відбулась 29 грудня 2013-го, позбавив прав керування дев'ять (!!!) осіб, серед яких були як активісти, так і випадкові люди. Усе за звичайним алгоритмом – жодних доказів вини водія, лише фальсифікований рапорт.

Читайте також: Як можемо створити чесний Верховний Суд із нуля. ІНФОГРАФКА

І ось вже Вища рада юстиції готується призначити О. В. Білика й і ще понад 750 суддів безстроково. Тобто він має реальні шанси до 65 років носити мантію та далі вирішувати долі людей.

Коли піднявся шум щодо надання рекомендації цьому судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів одразу відреагувала та проінформувала, що "при вирішенні питання про рекомендування О. В. Білика на посаду судді безстроково обставин, що перешкоджали б його рекомендуванню, Комісією не встановлено".

Чи дійсно жодних питань до п. Білика Оне було? Очевидно, що це не так. Про це свідчить хоча б те, що питання про його рекомендацію ВККС уже розглядала ще 31 серпня 2015 року, але тоді вирішили його відкласти. Таке зазвичай відбувається в разі наявності сумнівів щодо судді.

Переконаний, ВККС лукавить, стверджуючи, що в них не було інформації про розгляд п. Біликом справ Майдану. До речі, винесення цих рішень є ще й підставою для люстрації цього судді (п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про очищення влади"), й ці факти мали би перевіряти при наданні рекомендацій. Однак, ні сам Білик, ні голова Голосіївського суду О. С. Первушина, ні ВККС не вважають, що він виносив рішення стосовно учасників протестів і підпадає під люстрацію.

Читайте також: Суддя, який підтримував заборону Євромайдану, зберіг посаду

Навіть якщо припустити, що про справи Автомайдану ВККС не було відомо, і що Білик не підпадає під люстрацію, то чи все гаразд із дотриманням суддею інших вимог, зокрема щодо відповідності майна доходам?

Перше, що впадає у вічі при аналізі декларацій – п. Білик разом із дружиною та донькою не мають ні у власності, ні в користуванні жодного житла. В усіх деклараціях, починаючи з 2011 року, відсутні дані про права на будь-яке житло. Тобто так видавадося, що суддя... безхатченко.

Але от в електронній декларації судді таки з'являється квартира, де він мешкає. Виявляється, він із 2008 року користується квартирою у Києві, площею 180 кв. м. (!!!) , яка належить В. І. Галаган.

І це не оренда, я якесь "інше право користування". Хто така В. І. Галаган і що це за право користування, чи воно оплатне – незрозуміло. Реєстр речових прав на нерухоме майно не пролив світлв на це питання, оскільки в цьому реєстрі за Галаган така квартира не зареєстрована. Чому п. Білик не декларував квартиру п'ять років поспіль і чому ВККС на це не відреагувала – загадка.

Загалом декларації судді мають дуже скромний вигляд. Вони практично пусті. У 2015 році сім'я сукупно заробила лише 171 170 грн.

Іншого майна і сім'ї немає, зате є елітне авто. У 2014 році дружина судді придбала новенький Lexus RX 350, 2013 р.в., ймовірно що в салоні.

Я не знаю, за скільки придбало це авто сімейство суддів, але зараз таке коштує від 1 000 000 грн., що у шість разів перевищує його річний заробіток.

Електронна декларація розкриває ще одну цікавинку. Виявляється, незважаючи на дорогу покупку та скромні доходи, сім'я судді зуміла заощадити на кінець 2015 року досить значну суму коштів – 410 000 грн., яку за прикладом більшості політиків тримає в готівці.

От мені цікаво, скільки п. Білик витрачає хоча б на обслуговування і пальне для Lexus RX 350 та оплату комунальних за квартиру 180 кв. м.? Чи вказані доходи це дозволяють? При цьому так, щоб ще й змогти відкласти у готівці суму, яка дорівнює 2,5-річному заробітку сім'ї. Як на мене – дуже сумнівно.

А ще, суддя забув вказати як в електронній, так і в усіх інших деклараціях, що його дружина не просто працює у ТОВ "БІ.ЕМ.БІ. КОНСАЛТИНГ ГРУП", але й є одним із співзасновників цього товариства та має 34% у його статутному капіталі.

Чому так трапилось і як на це відреагувала ВККС – теж невідомо.

Зрозуміло, що ці факти вже не шокують після шаленних сум та статків у деклараціях політиків, але нагадаю – це ще доволі молодий суддя, який вже майже два роки без повноважень. Що буде далі, враховуючи схильність приймати "потрібні" владі рішення, ми можемо лише здогадуватись. Чаус теж має доволі скромний вигляд.

На жаль, ми позбавлені можливості дізнатися, чи ВККС отримала від судді адекватне пояснення на всі ці факти. Залишається ще Вища рада юстиції, яка приймає остаточне рішення про призначення судді безстроково. Однак, враховуючи останню практику ВРЮ, впевнений, що п. Білик може не переживати за продовження своєї успішної суддівської кар'єри.

Все це ще раз доводить, що без прискіпливого та постійного контролю громадськості шанси таких біликів, саніних, кицюків залишитись у системі різко зростають. Із другого боку вже навіть гучні скандали та аргументовані протести активістів не є гарантією очищення суду від таких "суддів".

Лише надання громадськості реальних повноважень та правових механізмів може призвести до реального очищення та оновлення судового корпусу. Таким механізмом мала би стати Громадська рада доброчесності. Однак до цих призначень вона не долучається. Там же ж, де долучається, її висновки матимуть лише рекомендаційний характер, а юридична сила не більша ніж у цього блогу. У таких умовах голос суспільства знову можуть елементарно ігнорувати, а наші очікування від судової реформи з великою ймовірністю зазнають чергового фіаско.

У Верховній Раді розглядається законопроект "Про Вищу раду правосуддя", й експерти запропоновали зміни, які надають висновкам Громадської ради доброчесності правового значення. Наразі саме від нардепів залежить чи зможе громадськість дійсно брати участь в очищенні та підборі судового корпусу і чи буде реформований суд мати нове обличчя і довіру суспільства.