Янукович настільки заполонив наш інформаційний простір, що можна констатувати: російська спецоперація вдалася. На жаль, чимало людей трактують її всерйоз. А не варто, й ось чому.

Бо так званий "судовий процес за участі Януковича" – чистої води фарс.

Коли говоримо про судові процеси над злочинцями, що скоїли злочини про людяності, а до таких, на моє переконання, належить і Янукович, то передусім згадуємо про нацистів і "сербську кліку" югославських воєн 1990-х років (Милошевич, Младіч, Караджич і Ко). Зокрема начитана людина згадує дві підставові для теми книжки – "Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі" Ганни Арендт та "Вони не скривдили б і мухи" ("They Would Never Hurt a Fly") Славенки Дракуліч.

Читайте також: Фесенко: Публічний допит Януковича – велика помилка

Хочу наголосити на двох тезах: зло – банальне, а злочинці не конче мусять мати вигляд потвор. Вони можуть бути вбраними в гарні костюми, вони люблять своїх дітей, часом цікавляться мистецтвом, а часто-густо навіть є вегетаріанцями. І майже завжди злочинці, що скоїли страшні, масові, криваві злочини – вважають себе невинними. У них є аргументи, струнка логічна система, яка виправдовує їхню поведінку, раціоналізує їхню діяльність, є навіть певний вищий інтерес, "цінності", яким вони служать, – держава, нація, старі звичаї і традиції, які треба берегти, право кровної помсти за завдані народу кривди, замовчувані особисті вигоди тощо. За всіма цими критеріями Янукович – кат із цього кола.

Айхман на справжньому суді

Проблемою, втім, є той факт, що Проффесор так і не постав під судом. Суд над Айхманом чи Гаазький трибунал – це реальність, а от скайп із псевдосуду в Ростові – це фарс.

Знаєте, що таке фарс? Фарс – кіно- або театральна комедія легкого змісту з лише зовнішніми комічними прийомами. Для фарсу характерні неправдоподібні парадоксальні ситуації, численні перебільшення, помилки визначення ідентичності особи, гра слів та вербальний гумор, фізичний гумор, зумисне використання абсурду та сильно стилізовані постанови.

Читайте також: Луценко оголосив Януковичеві підозру в учиненні державної зради. ВІДЕО

Отже, маємо всі компоненти: постановку на сцені (бо це не суд, а трансляція з російського антиюридичного світу; немає надії, що цей "суд" видасть Януковича Україні, а отже немає шансів на те, що злочинець понесе покарання, це все комедія на камеру), гру слів, зумисне використання абсурду та сильно стилізовані постановки (допит вбивці як свідка), помилки визначення ідентичності (якраз свідка й убивці).

Милошевич на справжньому суді

У час гібридної війни й гібридних викликів надати катові можливість безперешкодно мовити на всю зґвалтовану ним країну, дати можливість знову виголошувати свої тиради і повністю монополізувати інформаційний простір своїм баченням Майдану, війни і подій на Донбасі, – це неприпустима помилка нарівні зі злочином. Пояснення тут одне: владі вигідно, щоб у роковини Майдану публічній думці знову нагадати, якою жахливою й тупою потворою був Янукович, це все роз'ятрює рани, емоційно розбиває, і люди втрачають здатність мислити раціонально, забувають про потребу реформ, боротьбу з корупцією – їм перед очима помахали червоною ганчіркою, й уся злість і агресія каналізувалися на постаті, яка вже два роки неактуальна. Путіну такий фарс теж вигідний, бо дозволяє безперешкодно і повністю проникнути в інформаційний простір України, вустами застрашеної маріонетки виголошувати "істини", які – всоте промовлені – хтось може взяти й за правдиве слово.

Не ведіться на всі ці розводняки – "як кошенята". Не дивіться на пику Януковича, стежте за гігієною свого інформаційного простору. І – щоб двічі не вставати – прочитайте книжки Арендт і Дракуліч, вони нинішню ситуацію доволяють зрозуміти краще і глибше, ніж "теленовини".