Як нідерландська поправка вплине на перспективи нашої євроінтеграції
Нідерландську поправку до Угоди про асоціацію Україна-ЄС, яку обстоював прем'єр-міністр країни Марк Рютте, підтримала Рада Євросоюзу, повідомляє у своєму блозі на "Новому часі" колишній віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук. Залишилося зрозуміти, чи ратифікує нідерландський парламент Угоду після прийняття цієї поправки.
Ми можемо по-різному оцінювати голландський референдум, який передував прийняттю поправки, і той факт, що зовсім незначна частина європейських виборців зупинила рішення всього Євросоюзу, але вибір у нідерландського уряду був невеликий. Або відмовитися від ратифікації Угоди про асоціацію з Україною, фактично зірвавши тим самим систему прийняття колективних рішень Європейським Союзом, або спробувати ще раз переконати парламент. Голландська влада пішла другим шляхом.
Рютте намагається довести своїм виборцям і парламенту, що їхні страхи щодо Асоціації з Україною багато в чому надумані, що відмова від ратифікації стане сигналом неспроможності Брюсселя приймати самостійні рішення, що ЄС – це союз суверенних держав тощо. Насправді, ратифікація Угоди про асоціацію – не менш серйозний виклик для Європейського Союзу, ніж для України. Керівництво ЄС докладало титанічних зусиль до того, щоб вийти із цієї ситуації. Результатом стала та компромісна формула, яку також називають нідерландської поправкою.
Читайте також: Європа та європейські цінності: історичні паралелі й уроки
Як це часто буває з компромісними рішеннями, поправка викликала критику з боку багатьох зацікавлених сторін. Зокрема, хвиля невдоволення здіймається в Україні. Мовляв, на цьому можна ставити крапку, перспективи членства немає і не передбачається. Про те, що від Угоди ніхто не очікував ні членства, ні перспектив приєднання до НАТО, ні солідарності в питанні війни проти Росії, вже не згадують.
Асоціація – це лише етап, через який нам потрібно пройти. Причому ми вже давно зрозуміли, що Україна не піде тим шляхом, яким пройшли країни останніх двох хвиль розширення ЄС. Такий шанс у нас був, але вже немає.
Більше того, наразі немає розуміння того, яким буде Європейський Союз. Зміцнюються внутрішні кордони в ЄС, піднімаються питання безпеки та міграції, до влади у багатьох країнах пробиваються праві сили, зникають деякі об'єднавчі європейські цінності. Одним словом, те, що відбувається сьогодні в ЄС, чітко показує, що найближчим часом він навряд чи стане займатися питаннями розширення. Після "Брекзиту" та заяв про бажання вийти із Союзу в низці інших країн-членів Брюссель переймається зовсім іншим.
Тим часом в Україні емісарами Банкової активно поширюється незрозумілий для мене лист із ЄС, де українські реформи були названі "безпрецедентними". При цьому ніхто не згадує, що зовсім нещодавно європейський бізнес визнав Україну найбільш корумпованою країною в Європі – не однією з, а найбільш корумпованою. Поляк Войцех Балчун, який очолив "Укрзалізницю", каже, що його тероризують, загрожують його життю, тиснуть і дзвонять з усіх високих кабінетів - мафія настає.
Читайте також: Підсумки саміту ЄС-Україна: чого вдалося досягти
Корупція – це наш найважчий недуг у контексті європейських перспектив. Навіть не війна з Росією. Ну хто захоче мати в себе найбільш корумповану країну? Самі собі придумали безвіз і носимося з ним, як дурень з писаною торбою. Нам усе здається, раз ми щось зробили, значить, вони нам повинні щось у відповідь. Ні, тепер відносини України з ЄС будуть дуже прагматичними. Безвіз нам дадуть, але, коли йдеться про більш серйозні питання інтеграції, потрібно буде відповідати не пустими деклараціями, а реальними справами.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки