Про російських дипломатів.

Я їх поважаю, як сильного, прекрасно підготовленого, краще забезпеченого, оснащеного й організованого супротивника.

Читайте також: У Туреччині застрелили російського посла. ФОТО, ВІДЕО 18+

Я їх не боюсь і не визнаю їхньої вищості. Я їх перемагав чи перегравав у кожному окремому випадку, коли ситуація зводила у протистоянні на дипломатичний ниві. І я впевнений, що в разі, якщо доведеться, я й далі перемагатиму їх. Російська дипломатія така ж придатна до поразки, як і їхні солдати смертні.

Я бачив їхні шмарклі, емоції та переживання, коли вони жалілися мені на свою ситуацію, вважаючи, що моє становище (становище України) краще. І я знав, коли вони брешуть, а коли говорять правду.

Мені не приносить ніякого задоволення підступне вбивство мого опонента. Тим більше, що озброєному вбивці нічого не варто вбити беззбройну людину, включно зі мною. Справжні емоції – це перемога у відкритому чесному бою, а тим паче – над рівним чи сильнішим супротивником.

Спроби пояснити вбивство без суду і слідства озброєним охоронцем беззбройної людини або спроби виправдати тероризм (включно з терактами проти Росії і росіян) применшують нашу гідність і нашу майбутню перемогу.

Читайте також: Чому турецький та український терористи вбили дипломатів із Москви

Фраза українського міністра закордонних справ про те, що Росія фактично заслужила вбивство свого посла, перед фразою про засудження тероризму звучить для будь-якої цивілізованої людини так само непереконливо й екзотично, як турецькі запевнення, що вони не вибачались, а перепрошували росіян за збитий літак.

Потрібно дорослішати й чимшвидше сприйняти ті правила, за якими грають інші дорослі.