Люди обрали нові назви для 51493 вулиць та 987 міст і сіл, демонтовано 1320 "ленінів" та ще 1069 тоталітарних ідолів – Інститут національної пам'яті підбив підсумки реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.

Згідно із законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" після громадських обговорень рішеннями місцевого самоврядування і парламенту затверджувалися нові назви для об'єктів топоніміки, в яких немає пропаганди тоталітаризму. Реформа не лише повернула історичні назви багатьом вулицям, містам і селам по всій Україні, але й залучила до масштабного громадського обговорення українське суспільство.

2016-й став роком декомунізації в Україні. За час дії закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни, які легко побачити на мапі країни чи окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції до демократичної Європи.

Читайте також: Параліч Ілліча: від дерадянізації до деколонізації ментальності

За даними, що їх Інститут отримав від обласних державних адміністрацій, станом на грудень 2016 року позбулися тоталітарних назв 51493 об'єкти топоніміки в містах, селищах і селах. Це – вулиці, площі, сквери тощо.

В Україні демонтовано 2389 пам'ятників і пам'ятних знаків, із них на честь Леніна – 1320. Нагадаємо, що після Росії, Україна залишалася країною з найбільшою кількістю ленінів у публічному просторі.

За рік, що минає, Верховна Рада України перейменувала 25 районів та 987 населених пунктів (із них 32 міста). Парламент України переважно спирався на пропозиції місцевих громад щодо нових назв міст та сіл.

Але декомунізація не завершилася. Не лише тому, що залишилися в публічному просторі пам'ятники вождям тоталітарного режиму навіть у столиці й де-не-де ще тривають обговорення щодо нових назв. Найважливіше – повинна продовжуватися робота з донесення інформації про злочини комуністичного тоталітарного режиму та боротьбу із ним українців. І цю роботу Український інститут національної пам'яті продовжуватиме наступного року.

Для чого постійно нагадувати про злочини режиму, які давно в минулому? Це важливо для мільйонів убитих наших співвітчизників, які не мали права на пам'ять. Це необхідно для мільйонів наших сучасників – як щеплення для здорового, вільного майбутнього.

Читайте також: Не стати овочем: декомунізація по-малоросійськи

Статистика перебігу декомунізації у розрізі областей станом на грудень 2016-го  – на сайті Інституту національної пам'яті.

Нагадаю, 21 травня 2015 року набули чинності декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває із болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни практично позбавилася тоталітарної символіки у назвах та пам'ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності повністю відкрито.