Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 19 січня

Неприємні відчуття: дипломатично копнути Росію за її назву

1991 року Соціалістична Республіка Македонія оголошує про вихід із Югославії. Тепер вона називається Республікою Македонією. Грецька республіка має з цього приводу неприємні відчуття, оскільки в складі Грецької республіки є регіон Македонія. Тому Грецька республіка не визнає Республіку Македонію. Республіка Македонія має неприємні відчуття щодо неприємних відчуттів Грецької республіки й у 1992 році встановлює собі прапор, що копіює прапор грецького регіону Македонія, тільки із червоним тлом замість синього. Грецька Республіка знову зазнає неприємних відчуттів і починає офіційно йменувати Республіку Македонію "Республікою Скоп'є".

"Так і передайте своєму кумові". Як Жадан поставив на місце Медведчука

Сергій Жадан

Хто про що, а я Медведчук про Параску поразку і якнайскорше повернення України в убивчі обійми "старшого кума брата". Або – де свербить, там і почухаєш, де болить, там і торкнеш. Медведчуківська сверблячка не зосталася без відповіді. Її несподіваному знавцеві чаду, війни й літератури з усіма її Гемінґвеями та Ремарками, як мертвими, так і поки не народженими, дав сам Жадан. При цьому "тему природи гуманізму українського книговидавництва", того самого, що за Медведчуком тільки й чекає, аби дати відкоша будь-яким домаганням миру та дружби поміж усіма розбратаними й роз'єднаними, письменник делікатно оминув. Одначе й без того Жадан Медведучка попросту, проте вишукано й майстерно знищив.

Немає жодних ілюзій щодо того, із ким довелося мати справу Супрун – думка

Орки зі протилежного боку вкладають великі гроші, щоб її усунути, шукають приводи, виходять на прес-конференції, пачками видають замовний матеріал, відеозвернення й інші брудні ПР-технології. Все ще намагаються вбити й міжнародні закупівлі та спрощену реєстрацію. Вони думають, що недоторканні, що система, яку так ретельно оберігають, ніколи їх особисто не торкнеться, адже вони заслужені лікарі, політики, фармацевти з широкими зв'язками і можливостями. Але вони помиляються – ця система увірветься в їхні життя тоді, коли вони цього зовсім не чекають. Увірветься відригом саме тих плодів, за які ці люди найбільше стояли.

Зневажений фронт: хто на барикадах культурної дипломатії?

Інший скандал минув не так помітно, адже обійшлося без розритих могил. Перед Новим роком у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку відкрилася виставка "Революційний імпульс: піднесення російського авангарду". І все було б добре, але американські музейники серед інших вивісили роботи Василя Єрмілова, Олександри Екстер, Казимира Малевича, ще й демонструють у залах фільми Александра Довженка, саме "Александра". "Всім Центром боремось із нью-йоркським Музеєм сучасного мистецтва щодо атрибуції Довженка на виставці як українського митця. Олександр Петрович в гробу перевертається від такої nationality".

П'ять ключових рис успішного міста

За найкращими практиками не обов'язково їздити за кордон: чимало українських міст мають свої успішні приклади. Існує стереотип, що для таких перетворень потрібно багато коштів, і тому українські міста не можуть змінюватися швидко. Та практика свідчить про інше: бюджет міста важливий, проте чіткі пріоритети та ефективність його витрачання – ключові. Колишній мер Боготи Енріке Пеньялоса – один із найкращих реформаторів міст у світі – свого часу зробив ставку на людину, звичайного мешканця міста. На практиці це означало зменшити транспортні потоки (на 40%) і збільшити пішохідні зони.

Повернути Дніпру героїв – захисників України. ФОТО

Підрозділ Сірожупанної дивізії на оглядинах гетьманом Павлом Скоропадським

На території теперішньої Дніпропетровської області народилася ціла плеяда командирів підрозділів Армії УНР, понад сотня учасників Першого і Другого Зимових походів, щонайменше – 16 лицарів Залізного Хреста "За Зимовий похід і бої". Однак імена цих героїв стерті з колективної пам'яті Дніпра, про них не нагадують ані портрети у владних кабінетах, ані назви вулиць. На їхню честь немає ні пам'ятників, ні меморіальних дощок. Хотілося б згадати бодай тих із них, хто майже сто років назад воював за незалежну Україну на командних посадах в Армії УНР.

А той третій празник – Святе Водохреща. Як кияни пірнали у крижану воду. ВІДЕО

Як пройшло свято Водохреща в Києві, дізнавалася кореспондентка UAINFO. До українського Йордану сьогодні не підступитися. Купаються всі: від немовлят до людей похилого віку, адже вірять, що цього дня вода набуває цілющих властивостей. Для когось занурення стало справжнім випробування, однак такі люди зізнаються, що в майбутньому пірнатимуть щороку. А деякі віряни таку традицію повторюють із року в рік і вірять, що саме на Водохреща збагачуються благодаттю Божою на весь подальший рік.