Туреччина ввійшла в конфлікт з "Ісламською державою" й ісламськими фундаменталістами, а логіка бойовиків ІД така, що вони не так ненавидять далеких супротивників – умовних "хрестоносців" чи євреїв, які перебувають у Росії, Сполучених Штатах та інших віддалених країнах, як ісламські держави, що йдуть власним шляхом, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" російський політолог Дмитро Орєшкін.

Це звичайна вождистська логіка: боротьба передусім за домінування в найближчому оточенні.

Читайте також: Туреччина планує закупити 116 американських винищувачів F-35

Тому страждатимуть від агресії ІД і його терористичних акцій насамперед не Сполучені Штати й не Росія, а ісламські держави, розташовані ближче до конфліктних територій. Особливо це стосується Туреччини.

Але якщо вожді ІД вирішать за щось "покарати" Саудівську Аравію, з'являться проблеми й у Саудівської Аравії. Поки проблеми терактів виникають переважно в Туреччині. Мені здається, наразі це не дуже дивно, а цілком логічно і зрозуміло.

Зрозуміло, свій внесок у нестабільність в Туреччині вносять і курди. Вони прекрасно розуміють, що зараз турецькій владі стало не до них (через внутрішні проблеми і через війну), а тому курди активізувалися.

Між іншим, курдське питання є ще одним аспектом війни в Сирії: адже вони хочуть відкусити там частину території для створення своєї держави. Незрозуміло поки, чи витіснить тиск Курдистану частину турецьких силовиків із Сирії.

Читайте також: Яременко: Тероризм розповзається по всій Туреччині

Чи вийде Туреччина із сирійського конфлікту через загрозу терактів у країні – питання стилю керівництва. Ердоган вдає з себе крутого пацана. За характером він близький до Трампа, Путіна, Берлусконі й інших популістів, які грають в крутість. Тому йти на компроміси він наразі не готовий – надто вже залежить від громадської думки. Найімовірніше, він демонструватиме вплив іншими способами: когось викривати, садити, воювати. Вступати в переговори для досягнення компромісу – зараз не його стиль.