Кремль запропонував проект нової конституції Сирії представникові сирійських повстанців Яхью аль-Аріді під час переговорів зі врегулювання конфлікту в столиці Казахстану Астані, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Повстанці відмовилися підтримати цей проект, оскільки він був написаний в Москві російськими експертами.

Російський проект сирійської конституції передбачав обрання президента країни на сім років без права домагатися переобрання, створення двопалатного парламенту, а також відкидав ісламський шаріат як основу для закону.

Читайте також: У Сирії підбито ще один російський танк. ВІДЕО

У мене немає очевидного рішення щодо того, якою має бути сирійська конституція. Річ у тім, що вона повинна стати підсумком війни – а війна ще триває. Про яку конституцію може йти мова, коли під питанням залишається навіть майбутнє Сирії як єдиної держави, і коли майже в кожної впливової групи (байдуже, зовнішньої або внутрішньої) є своє бачення цього майбутнього?

Спільного бачення немає, а без нього принципи формування держави та суспільства настільки різняться, що об'єднати їх "під одним дахом" стає практично неможливо. Зрозуміло, що зусилля з будь-якого боку – чи то Росія, чи то будь-кого іншого – нав'язати протиборчим силам свій варіант Конституції будуть марними. Це радше така собі вправа в стилі "перевірмо становище щодо загального фундаменту, на якому можна щось будувати".

Поки я такого загального фундаменту не бачу, й мене не дивує, що сторони не готові йти на компроміс.

Не кажучи вже про те, що там указана автономія курдів, проти якої буде агресивно виступати Туреччина, адже слабке державне управління призведе до повторення ситуації в Іраку – курдська автономія перетвориться практично на самостійну державу, в чому турецька влада абсолютно не зацікавлена. Ця загроза є прямою і відвертою, а тому Туреччина ніколи не допустить автономізації курдських територій.

Читайте також: На межі краху. Війни в Україні та Сирії виснажили економіку Росії

Не можна забувати й про те, що території, які зараз контролюють курди, набагато більші, ніж ареал їхніх поселень на території Сирії; а це значить, що навіть за умови згоди сторін на автономію відбудеться досить болючий переділ територій, на який не піде жоден зі впливових гравців регіону.