Зараз усі сторони сирійського конфлікту зацікавлені в підтриманні певного балансу сил – я маю на увазі новий баланс сил, який встановився після падіння Алеппо, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

І як мінімум три ключових гравці, що мають свої інтереси в регіоні, – Іран, Туреччина і Росія – зацікавлені у формальному збереженні режиму припинення вогню. Одночасно з цим, як ми знаємо, бойові дії тривають і будуть продовжуватися.

Читайте також: Чому Сирія відмовилася від кремлівської конституції

Але принаймні росіяни, сирійці й іранці отримали можливість визначати наступні цілі за мовчазної підтримки з боку Туреччини.

Певний прогрес, якщо аналізувати прогрес у російському розумінні – посилення позиції Асада – має місце; сили опозиції зараз у, м'яко кажучи, не найкращому стані. Насправді ж між різними опозиційними силами наразі має місце міжусобна війна, йде досить серйозне протистояння.

Такий стан справ цілком задовольняє Росію, й у її інтересах зберігати його якомога довше.

З одного боку, цікаво те, що Сполучені Штати Америки без особливого ентузіазму сприйняли зустріч в Астані, на якій Росія намагалася нав'язати сирійським опозиційним силам свій проект конституції, і це дещо нівелює попередні очікування щодо того, що Росія і Трамп укладуть якусь грандіозну угоду.

Читайте також: Трагедія в Алеппо: що ховається за цифрами

Думаю, причина в тому, що команда Трампа ще не готова до такої серйозної розмови: вони придивляються, вони будуть вивчати хід переговорів, позиції сторін і згодом вже у спокійній обстановці робитимуть певні висновки. Тому, думаю, початку інтенсивних переговорів щодо Сирії, враховуючи заяви Трампа, слід очікувати не раніше лютого-березня 2017 року.