Українізація шкутильгає країною.

Ми ото дістаємо іноземних виробників, аби вони впроваджували українську мову у свою документацію. А є ж безліч товарів, вироблених в Україні, де українська – друга державна.

Оце мав нагоду прогулятися супермаркетом. Очі від московщини так і розбігаються.

Читайте також: Свавілля в супермаркетах: чому мають обслуговувати українською

Ось, наприклад серія шампунів "Зеленая аптека". Етикетка – російською, а ззаду після написів казахською, киргизькою, литовською та латвійською, в самому низу – наша сирітка українська. Якщо гадаєте, що ці шампуні випускають десь на Сході, то помиляєтеся: фармацевтична фабрика "Ельфа", місто Коростень на Житомирщині.

Запоріжжя варить пиво "Балтика. Разливное". І це теж на великій етикетці, все російською.

Безліч відомих російських брендів, які мімікрували під українські, але ж ми знаємо, звідки роги ростуть у чаїв "Бесіда" й "Майський" або в йогурту "Тёма". Так, виробники начебто українські, але бренди з-за поребрика. І "Тёма" – це таке дитяче ім'я, яке українською має доволі дикий вигляд "Тьома".

Той самий виробник клепає і дитячу суміш "Малютка", і кашу "Карапуз", і "Растішку". Це підозріле питво присутнє в багатьох країнах, але всюди має назву національну. І тільки в нас – від сусіда.

Що всі ці продукти роблять на нашому ринку? Це я ще по горілчаних брендах і цукерках не пройшовся. А "калбаса масковская", "піво жигульовскає" і "хліб барадінскій"? Вони що – вже навічно в нас прописалися?

Читайте також: Коли власноруч віддаємо росіянам пальму першості – чому?

У нас свого пива й горілки нема куди подіти, чаїв і йогуртів – завались. Якого дідька закуповувати оці російські підробки? І в чому тут зацікавлення наших супермаркетів? Вони абстрагувалися від війни?

Мене слабо тішить той факт, що я цього всього нізащо не куплю. Бо якщо супермаркети ці товари ставлять на свої полиці, то хтось же їх купує.