Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 21 березня

Дипломат: Трампа заганяють у дедалі вужчий коридор можливостей щодо Росії

Слухання в Конгресі США питання щодо зв'язків Трампа з Росією – це справжнє свято парламентаризму і подарунок будь-якому русофобові... Перед парламентським комітетом свідчать директор ФБР Комні й очільник Агентства нацбезпеки адмірал Роджерз. У нас, на жаль, немає таких процедур надання свідчень, немає парламентарів, які здатні ставити запитання (так ставити і такі запитання). І немає керівників спецслужб, які здатні так відповідати. Можна лише пошкодувати, що нам недоступна закрита частина цих слухань. Власне, тепер це вже починає нагадувати коридор неможливостей Трампа.

У Москві затримали українського журналіста Романа Цимбалюка. ФОТО, ВІДЕО

У Москві затримали власного кореспондента агенції УНІАН Романа Цимбалюка. "Нас затримали, везуть до місцевого відділення поліції перевіряти "законність" зйомки. Вперше в житті в машині поліції. Не спрацювала акредитація МЗС РФ. Кажуть, що ми вигукували гасла, а може й "мітинг" проводили", – написав Цимбалюк. Перед затриманням журналіст брав інтерв'ю в аспіранта Московського державного університету, який вивісив прапор України над будівлею свого вишу на третю річницю анексії Криму Росією. "Прекрасне інтерв'ю закінчилося приїздом поліції. Забрали мої документи. – повідомляв раніше Цимбалюк".

Українська економіка: що потребує невідкладного реформування

Безсумнівно, податкова міліція, економічні підрозділи СБУ, МВС і ГПУ – це основний і найголовніший бар'єр на шляху економічного зростання. Тому шлях ліквідації податкової міліції та створення Служби фінансових розслідувань, яка візьме на себе розслідування всіх економічних злочинів,  – крок у правильному напрямку. Що далі? Далі треба дивитися – що завдає нашій економіці найбільших збитків після податкової міліції? І відповідь на це запитання теж усім давно відома – контрабанда.

Вірші єднають українців. Націю створює не борщ, а поети

Тричі на рік - на дні народження Тараса Григоровича, Івана Яковича і просто Лесі – український Facebook на цілу добу перетворюється на імпровізований, ніким не запланований і жодною партією не проплачений флешмоб. Від 00:00 до 23:59 люди публікують уривки улюблених віршів цих найбагатших поетів України, якщо не враховувати Григорія Савича Сковороду. "Ми не лукавили з тобою, / Ми просто йшли; у нас нема / Зерна неправди за собою..." "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод..." "Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!" Усе ж таки націю створює не борщ, а поети. Чомусь так.

Цікаво й гірко: голосування за аудитора НАБУ в парламенті

Парламентська більшість мала дуже незрозумілий вигляд: заварити черговий скандал, підірвати довіру до себе і власного протеже нетранспарентністю й ігноруванням процедур (що, як на мене, не є обов'язковим, якщо коаліція має більшість), скористатися при голосуванні послугами нібито політичних опонентів – і не досягнути результату... А питання вирішувати потрібно. І тепер уже, напевно, потрібно вносити до залу щонайменше дві кандидатури. Але однаково достойних і незалежних аудиторів. І чесноти та незалежність обох або й трьох має бути підтверджена в ході офіційних парламентських / комітетських процедур.

Чому не треба звинувачувати народ і в чому проблема насправді

Чудово, що в багатьох бідах нашої країни часто звинувачують відсталий народ. І політики, й активісти, й економісти часто вважають, що народ у нас патерналістськи налаштований, що голосує не за тих, що поводиться нераціонально, що ним легко маніпулювати і купувати його за гречку, що він занадто багато дивиться телевізор. Але чомусь, як тільки представники цього відсталого населення потрапляють в інші умови, ці "безрукі тупі халявщики" раптом стають цінними фахівцями, яких готові приймати сусідні країни разом із сім'ями, надавати їм житло і безкоштовну освіту для їхніх дітей.

"Придивіться і побачите, які вони красиві". Соцмережі про День "сонячних" людей

Який чудовий ролик про особливих людей із синдромом Дауна! Пригадався випадок, коли в метро побачив хлопчика із цією особливістю. Їхав з мамою. Неймовірно цікавий. Сидить такий у кепчику світлому й окулярах. Років п'яти-шести (наскільки я можу визначити вік у таких дітей). Це просто диво, з якою допитливістю він усе розглядав навколо. Поруч сиділа дівчина й читала з телефона. То він ледь не занурився в телефон. Потім перевів погляд на старшого чоловіка, який сидів наступним, і розглядв довго. Подивився на мене, на інших пасажирів.