Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, як оформлювати закінчення порядкових числівників, основна частина яких позначена цифрою

Киянин Сергій Одаренко пише: українською мовою російське площадь перекладається як майдан, однак усюди чомусь рівнозначно вживають і слово площа. Після Революції гідности майдан стосується лише майдану Незалежности, решта – площі.

Слово площадь українською мовою має два відповідники: майдан і площа. Площа вживаємо в таких випадках: площа трикутника, квадрата тощо. Незабудовану частину міста або села звемо і майдан, і площа.

Читайте також: Чому не варто перейменовувати США

На Наддніпрянщині більше було поширене слово майдан, у Галичині – площа. У Києві раніше був Сінний майдан, тепер – Львівська площа. Маємо справді тільки майдан Незалежности, решта – площі. Мабуть, збільшення кількости площ і зменшення майданів сталося під упливом російської мови. Але зменшене утворення – тільки від слова майдан: будівельний майданчик, танцювальний майданчик, сходовий майданчик.

Львівська площа

Ростислав із Лондона запитує, чи можна вживати слово щойно в такому контексті: людиноподібні роботи з'явилися щойно в 20 столітті.

Читайте також: "Так ніхто не кохав", "така любов буває раз в ніколи" – в чому різниця?

Можна, оскільки прислівник щойно в такому контексті синонімічний словам тільки, лише.

Як правильно оформлювати закінчення порядкових числівників, якщо основна частина їх позначена цифрою? Наприклад, 26-е чи 26-те? 17-й чи 17-ий?

Правило таке: якщо перед літерою й стоїть голосний звук, то пишемо тільки -й. Сьомий – 7-й, шостий – 6-й. У решті випадків: 70-ті роки, 90-ті, 7-ме вересня, 25-те грудня.

Запитання від редакції: понад сотню чи понад сотня? Наприклад, у реченні понад сотня китів викинулася на узбережжя.

Прийменник понад вимагає після себе іменника у знахідному відмінку. Наприклад, понад план, понад силу. Отже, понад сотню китів викинулося на берег.

Читач Олександр Шин із Сеула хоче знати, чи існує в українській мові прикметник надтий, надто.

Такого прикметника немає, є лише прислівник надто. Наприклад: не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло (Т. Г. Шевченко). У значенні прикметника вживаємо неймовірний, надзвичайний.

Олександр Данилович Пономарів

Всеволод Фредерикс пише, що він вивчає фізику й не знає, як правильно казати: диференційні рівняння чи диференціальні рівняння?

Правильно диференційні рівняння, бо українська мова, засвоюючи иншомовні прикметники, як правило, позбувається суфікса -альн. Порівняймо: еволюційний, емоційний, офіційний. Тож і диференційний.

А також – стипендійний. Про останнє слово запитує Андрій Гаталяк.