Інтернет став справжньою революцією в обміні інформацією. Сьогодні практично в кожній оселі є пристрій, що під'єднаний до глобальної мережі.

Ще 30 років тому фахівці пророкували цілковите витіснення паперової пошти електронною. Однак минають роки, а традиційна пошта нікуди не зникає. Зрештою, як не справдились сенсаційні "пророкування": кіно не знищило театр, інтернет-сайти не замінили газет і журналів, а електронні книжки не змогли ліквідувати книговидання.

Незважаючи на колосальне скорочення обсягів паперового листування, люди в усьому світі продовжують користуватися традиційною поштою. На це є багато причин. Хтось любить торкатися паперу, обожнює знаходити в поштовій скрині конверт. Інші захоплюються міжнародним обміном поштових листівок. Треті користуються електронкою для повсякденного листування, натомість продовжують використовувати звичайну пошту для особливих моментів: привітання, запрошення, подяки тощо.

У кожному разі, традиційна пошта пережила свої найгірші часи й уже точно нікуди не зникне – вона існуватиме поряд із електронною так, як співіснують електронна і друкована книга.

Невід'ємним атрибутом традиційної пошти є знаки поштової оплати – марки, які виконують функцію культурної дипломатії: популяризують державу, на маленьких клаптиках паперу розповідають про її історію та здобутки. Дотепер філателія нараховує десятки тисяч прихильників на різних континентах. Щорічно відбуваються національні та міжнародні заходи, що збирають поціновувачів поштових марок різного віку та майнового стану.

Однак поштові марки – це не лише бізнес, це і статус – свого роду вагомий атрибут державності. Далеко не всі держави можуть собі дозволити випуск поштових марок на власній території, їх часто замовляють за кордоном.

Поряд із традиційною флорою і фауною, на поштових марках можна побачити практично всі галузі людського буття: від героїв мультфільмів до новинок військової промисловості. Марка – це символ, що потрапляє не лише на конверти, але й до каталогів, у клясери колекціонерів. Зрештою, марка стає об'єктом уваги філателістів: професіоналів та любителів. Саме тому кожна держава прагне увічнити свої здобутки, описати свою історію у поштових марках.

Читайте також: Ідеологічний провал: як ми програємо важливу війну

За поштовими марками можна вивчати історію. Пошта США (United States Postal Service, скорочено – USPS) використовує знаки поштової оплати зокрема і для прославлення видатних американців, і для популяризації національних героїв. Американські марки дійсно цікаво збирати. Минулого року USPS видала вже другий буклет поштових марок із зображенням Медалі Пошани – найвищої військової нагороди країни. На першій сторінці буклету вміщено дві марки й портрети кількох героїв, відзначених цією нагородою. На розвороті є прізвища всіх нагороджених, а на останній сторінці – власне самі марки, для використання у листуванні. Цей буклет присвячений героям війни в Кореї. А попередній був присвячений героям Другої світової війни.

На титульному аркуші, серед світлин 12 героїв, був і українець Микола Орешко – старший сержант роти піхотного полку 94-ої піхотної дивізії. 23 січня 1945 року біля міста Тетінген, Німеччина, Орешко захопив німецький бункер, був тяжко поранений, але продовжив командувати своїм взводом. Попри важке поранення, він знищив і другий ворожий бункер. Атаку американців було успішно завершено. За ці подвиги сміливець був нагороджений найвищою військовою відзнакою США – Медаллю Пошани Конгресу США (30 жовтня 1945 року). Помер у віці 96 років.

Марки США: Медаль Пошани. Другий ліворуч у нижньому ряду – українець Микола Орешко

Загалом, американці спромоглися на сотні марок, присвячених власній військовій історії. Розмаїття вражає: видатні полководці, військова техніка, окремі бої, військові кампанії, героїчні чини. Існують навіть марки, присвячені військовим навчальним закладам. Дивишся на ці марки і розумієш, що нація на кожному кроці утверджує ідеї сили й величі Америки. З Україною порівняти складно.

Марки США: Битва за Новий Орлеан

Дивно, але українська поштова марка продовжує жити якимось власним життям, далеким від тих реалій, що відбуваються за межами "Укрпошти". Наприклад, сучасна російсько-українська війна майже не залишила сліду у філателії (кілька марок, яких важко прив'язати до сучасної війни). Загалом, українська держава не надто захоплюється військовою історією: про героїзм Робітничо-селянської Червоної армії вже сказано чимало, а про інші сторінки військової історії в нас говорити не заведено. Ніби й не заборонено, але загалом не дуже вітається популяризація якихось там українських перемог чи українського виміру військової історії.

Наприклад, 100-ліття Першої світової війни ми зустріли аж однією маркою – літак "Ілля Муромець". Більше на цю тему сказати нічого. Та що там Перша світова! 100 років від початку Української революції ми зустріли теж однією маркою – якоюсь безликою світлиною мітингу. За всю історію нашої державності ми не змогли випустити марок, присвячених Кримському походові (1918), Вапнярській і Проскурівській операціям (1919), перемозі під Вознесенськом (1920) чи героїчній обороні Замостя (1920). Не знайти марок із командувачами українських армій: Василем Тютюнником, Михайлом Омеляновичем-Павленком, Дмитром Вітовським, Юрком Тютюнником.

Читайте також: Фундамент для пам'ятника: як громадянському суспільству постати на руїнах колгоспу

Взагалі, тематика шмарклів цілковито домінує над силою навіть у філателії. За три роки війни ми можемо похвалитися такими унікальними експонатами як:

– 80 років від дня народження Леоніда Макаровича Кравчука (чим вам не подія планетарного масштабу?);
– Пам'ятник дружині моряка, Одеса;
– Пам'ятник корабелам і флотоводцям, Миколаїв;
– Блок "Щедра Україна. Зима";
– "Михайлл Булгаков. 1891-1940" тощо.

"Між краплинками" – Леонід Макарович на марці 2014 року випуску

Шановна "Укрпошто", ну чому б не випустити серію марок, яка би прославляла українське військо до століття появи УНР та Української Держави? Такі марки можна зробити з подвійним номіналом – благодійним внеском на зміцнення Збройних сил України. Головне – стильна подача, правильна промоція.

Маємо безліч крутих і легко продаваних образів, які купуватимуть не тільки філателісти, а й просто охочі мати марки з українськими героями:

– Чорні Запорожці. Можна випустити квартблок або зчіпку: Петро Дяченко, Карліс Броже, чорні в кінній рубці, чорні в багнетній атаці.
– Січові стрільці. Євген Коновалець, Андрій Мельник, Роман Сушко, Іван Рогульський, вуличні бої за Київ (січень 1918 року).
– Блок, присвячений дивізіям Армії УНР: 1-ша Запорізька, 2-га Волинська, 3-тя Залізна, 4-та Київська, 5-та Херсонська, 6-та Стрілецька, 1-ша кулеметна, Окрема кінна.
– Блок, присвячений військовій техніці: бронепотяги, панцерні авта, флот, авіація.
– Перемоги та військові походи: від взяття "Арсеналу" до Чортківської офензиви і розбиття червоних під Сидоровим.

Для кожної області можна було б випустити марку з видатним земляком в контексті століття Української революції: генерал Алмазов для Херсонщини, генерал Безручко для Запоріжжя, полковник Болбочан для Хмельниччини, генерал Удовиченко для Харківщини тощо.

Я вже мовчу про сучасність. Де марки присвячені обороні ДАПу, взяттю Савур-Могили, звільненню Маріуполя? Де марки на честь генерала Кульчицького, Олега Міхнюка, Василя Сліпака?

Отже, теми є. Бракує бажання нашої пошти присвячувати поштові марки не лише коровам і голубам, але й українській мілітарці. Вірю в зміни!

Павло ПОДОБЄД, "Тиждень"