Учора, 11 квітня, Верховна Рада цілий день розглядала один єдиний законопроект і так його й не прийняла. Це перший такий випадок на моїй пам'яті. Він підкреслює весь той радянський абсурд регламенту, за яким працює Верховна Рада.

Не хочу плодити багато тексту, але, на мою думку, є явний ряд неефективних процедур, які варто виправити. Хочу зауважити, що це лише моя суб'єктивна думка, і я впевнений, що багато депутатів та їхніх помічників теж мають чудові наміри реформ. Власне, керівництво парламенту вже підготувало хороші зміни до регламенту. Тому з великою повагою до всіх задіяних у Верховній Раді дозволю собі висловитись, зокрема через розчарування того, що вчора не були розглянуті законопроекти, за які я дуже вболівав.

1. Процедура розгляду поправок до другого читання повинна бути повністю змінена

Наразі профільний комітет приймає певну редакцію поправок і подає версію з поправками на розгляд залу. Власне, це ми й бачили вчора. Проблема в тому, що в залі будь-який депутат може попросити поставити будь-яку поправку "на підтвердження". Тобто вона має набрати 226 голосів, щоб залишитися в редакції. На практиці це майже ніколи не відбувається, тому що депутатів у залі немає. Навіть якщо є, то далеко не всі розуміють, про які поправки взагалі мова, їх у законопроекті від десяти до тисячі.

Читайте також: Чому строк повноважень Верховної Ради й число нардепів слід зменшити

На мою думку, профільний комітет краще знає, яка редакція ліпша. Якщо депутат хоче зняти поправку, він має шукати 226 голосів, щоб її відхилити, а не навпаки. Або потрібна хоча б якась кількість депутатів, аби поставити поправку на підтвердження, або попередня заява від 30-50 депутатів. Це щоб і комітет був готовий, і дискусія була більш конструктивна.

2. Працювати над голосуваннями частіше і довше

Наразі він працює над голосуваннями раз на два тижні. Формально інші дні відведені для роботи в комітетах. Але майже всі засідання комітетів відбуваються саме у пленарний тиждень. Тому досить себе обманювати, варто нарешті збільшити кількість днів для голосування. Навіть під час пленарного тижня понеділок – неробочий день. Погоджувальну нараду можна перенести і на другу половину п'ятниці.

3. Відмовитися від непотрібних процедур

Наприклад, наразі все ще присутня процедура депутатських запитів. Вона передбачає зачитування їх із трибуни та голосування. У часи інтернету це зовсім неактуально. Не бачу різниці між звичайним зверненням і запитом. За бажанням їх можна опублікувати на парламентському сайті або на власному телеканалі Верховної Ради. Витрачати на ці запити пів робочого дня, на мою думку, безглуздо.

Окрім цього, парламент має купу невластивих та непотрібних йому повноважень. Це, наприклад, перейменування населених пунктів, призначення виборів у селах, зміна меж сіл, погодження земельних питань тощо. Впевнений, у багатьох ситуаціях місцеві органи можуть впоратися самі. При цьому можна зберегти процедуру погодження з Верховною Радою через мовчазну згоду. У разі чого парламент відреагувати завжди зможе.

4. Запровадити дистанційне голосування

Читайте також: У сесійну п'ятницю відчутна потреба змінити парламентський регламент – Геращенко

Перебування в залі протягом 10 конкретних секунд для голосування є безглуздою вимогою щоб дати свій голос. Робота депутата – не тиснути кнопки, а працювати зі громадськістю й іншими депутатами над законопроектами. Із багатьох законопроектів депутати мають стійку позиція. Не бачу проблеми в тому, щоб вони могли дати за них голос напередодні. Або принаймні в системі електронного голосування через електронні ключі.

Та й більш відверто. Якщо на голосуванні стоїть законопроект про сертифікацію лікарів, то звідки депутатам, наприклад, із транспортного комітету знати правильний закон чи ні? Або як депутати із комітету з питань освіти мають розібратись із законопроектом про систему сертифікації електронних ключів? Насправді комітети та фракції існують для того, щоб консолідувати голоси непрофільних депутатів. Вся ця істерія з особистим голосуванням від грантоїдних активістів є лише способом заробити гроші донорів публічно красивими слоганами без реальної допомоги реформам.

5. Скасувати таку річ, як порядок денний сесії

Наразі потрібна ціла окрема процедура, аби включити законопроект в порядок денний сесії, якщо він був нещодавно зареєстрований. Сесія триває півроку. За сучасних умов непланової економіки потрібно реагувати на виклики оперативно. На практиці так і є. Шанси на те, що за нещодавно зареєстрований законопроект проголосують навіть більші, ніж за старий. То навіщо грати далі в цю гру зі планом роботи? Просто слід голосувати за ті законопроекти, які пропонують комітети та фракції. Усе! За фактом так воно і є, тільки витрачається час на ще одне голосування про включення тощо.