Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 26 травня

Де і як Кремль нападе знову?

Користуючись апатією й неуважністю Заходу, Кремль береться й за колишню Югославію. Торік спробував влаштувати переворот у Чорногорії. Втручався в політичну кризу в Македонії, розпалюючи напруження з албанською меншиною. Ці спроби провалилися: у червні Чорногорія стане членом НАТО, а Македонія поки що відмовляється від зміни вектора на східний. Тим часом ситуація загрозлива у Сербії. Росія спокушає її газом і зброєю, сподіваючись зробити прем'єр-міністром свого союзника Івіцу Дачича, коли наприкінці цього місяця нинішній прем'єр Александар Вучич заступить на посаду президента.

Трагедія кримських татар триває: на зміну Сталінові прийшов Путін

Тієї страшної ночі мої батьки, фронтові лікарі, були зі своїм польовим шпиталем у Бахчисараї. Вранці вони прокинулися від незвичного галасу. Вийшовши з будинку на вулицю, почули голосне ревіння численних тварин. Незабаром все з'ясувалося: ревіла недоєна худоба на подвір'ях, де ще вчора жили кримські татари. Їхні будинки вже були порожніми. У Бахчисараї залишилася лише одна кримська татарка, дівчинка, що ночувала у своєї шкільної подруги-слов'янки. Вивезені були всі, старі, жінки, діти, навіть солдати й офіцери, що повернулися після поранення на фронті з медалями й орденами. Всі, включно з місцевими комуністичними апаратниками.

"Ми – найкращі друзі" – українська молодь привітала Грузію зі Днем незалежності. ВІДЕО

Патріотична молодь України записала відеозвернення, в якому привітала дружній грузинський народ із Днем незалежності. Відповідне відео було опубліковано на каналі Українського патріотичного руху Донбасу на You Tube. На думку учасників цієї акції, Грузія, як і Україна, ще продовжує важку боротьбу з російською імперією. Тому вони вирішили підтримати братів-грузинів саме таким чином, розуміючи важливість цієї дати для народу Грузії.

Правду не сховати: чекістам не вдасться приховати свої злочини

Почав працювати зі справою Бориса Стекляра, за доступ до якої довелось поборотися. Нагадаю, полковник КГБ намагався, всупереч прямій нормі закону про доступ до архівів, заборонити ознайомлення з документами про себе через суд. Не вдалося. Це виявилася не єдина спроба приховати інформацію про нього: окремі фрагменти документів густо зафарбовані чорнилом. У них – про "подвиги", за які керівництво КГБ відзначало чекіста. За інформацією СБУ, це виявлено в 2009 році. Припускаю, що десь тоді і зроблено. Пам'ятаю цей час – я тоді очолював архів СБУ, ми саме почали масове розсекречення документів.

Наша цифрова пам'ять і минуле, якого не існує

Ми зберігаємо свої світлини, поки вони не втратять сенс, поки не забудуться і не зникнуть разом із носіями. Застарілі, як і сама техніка, недосконалі, але все ж такі милі серцю. Людина ніколи досі не мала стільки збережених миттєвостей свого життя. Як їх зберігати? Копіювати все, перезаписувати щоразу, все життя? І тут я зрозуміла, що цього всього насправді не існує. Не існує мого вдоволеного фото з подарованим ананасом і того "многая літа" під офісне мохіто. Не існує всього іншого. Спогади, ці діалоги, вже майже неможливо відтворити.

Україна й реформи: чому більшість українців не задоволена результатом

Моє припущення полягає в тому, що основна причина незадоволеності – не темп реформ, а порушення "техніки безпеки при роботі з революцією". Основні фактори безпеки при роботі з високою напругою – вимкнення струму, табличка "не вмикати", гумові рукавиці та килимок. Основні фактори безпеки при роботі з високою соціальною напругою (революцією) – посадка ворогів, відчутне економічне відновлення, чітке бачення майбутнього і комунікація, комунікація, комунікація... На жаль, українські політичні еліти нехтують всіма цими факторами. Результат - втрата довіри і гальмування.

Гуцульський Стікс: як близько ми стоїмо до світу міфів і магії

Коли ми опинилися на тому боці, біля церкви, пан Василь показав нам дивний предмет. Прикріплений на кінці линви, він був схожий на металеву клітку завбільшки приблизно 200×70×70 см. Як нам коротко пояснив провідник, то був засіб транспортування труни з небіжчиком із села до храму й далі, до місця вічного спочинку. У гуцульській Пістині до свічок чіпляють калачики як поживу для душі, що відходить, а померлий рушає в останню путь у клітці, високо підвішеній на линві з видом на рідні гори, сповнені небесної величі й таємниць.