Микола Мілевський,  75 років, та  58-річна Наталія Столяренко у себе вдома готуються до походу на зустріч танцюристів - любителів, Київ, 24 лютого 2013 року. Пенсіонери-любителі танців збираються щосуботи та неділі протягом майже двадцяти років. Вони танцюють у підземному переході біля однієї зі станцій метро в центрі міста –  там міська влада дозволила їм проводити зустрічі, оскільки орендувати зал вони не можуть. Для тих, хто туди приходить це одна з небагатьох можливостей зустрітися і поспілкуватися один з одним. Завдяки таким танцювальним подіям склалося кілька пар, деякі з них перетворилися в сім'ї. Микола Мілевський та Наталія Столяренко якраз така пара, вони живуть разом вже більше 4 років.

МВФ висунув Україні умову про те, що вона повинна провести ряд реформ, перш ніж отримає будь-які додаткові кошти. В даний час основні зусилля в цьому плані зосереджені на проведенні пенсійної реформи, на це націлені як уряд, так і МВФ. Пенсії становлять 11 відсотків ВВП і 26 відсотків від обсягу державних витрат. На щастя, пенсійна реформа, на відміну від реформи в області землеволодіння і охорони здоров'я, наштовхується на меншу протидію, саме тому у неї є хороші шанси на успіх.

Читайте також: Київ. Три роки після Євромайдану: боротьба з реальністю

Діюча в Україні пенсійна система безальтернативна і ґрунтується на принципі солідарності, згідно з яким трудящі платять за пенсіонерів, чекаючи майбутнього покоління, яке в свою чергу буде платити за них. Пенсії невисокі, причому більша їх частина прирівнюється до прожиткового мінімуму (приблизно 50 доларів США в місяць). І навіть при цьому у 2016 році дефіцит державного пенсійного фонду становив понад 6% від ВВП. Глибокі і циклічні банківські кризи, відсутність фінансових інструментів, розрив між домашніми господарствами і світовими ринками, обумовлений контролем за великим капіталом – все це змушує українців розраховувати на своїх дітей або ж власні фінансові заощадження для забезпечення благополуччя після виходу на пенсію.

Читайте також: Плюси і мінуси урядової пенсійної реформи

Низький рівень пенсійного забезпечення продиктований кількома факторами. Незважаючи на те, що в Україні більше жителів працездатного віку, ніж пенсіонерів, число працівників, які сплачують податок на соціальну допомогу, приблизно дорівнює кількості пенсіонерів через наявність винятків (це, наприклад, фермери, які не платять податок на соціальний внесок, але мають право на отримання пенсій). Ще один фактор – існування величезного тіньового ринку праці, куди входять ті, хто отримує неофіційно частину своєї зарплати в конверті і ті, хто взагалі офіційно не зареєстровані як працівники.

Крім цього, ставка соціальних відрахувань в січні 2016 року була знижена з 40% до 22%, що само по собі є сприятливою для бізнесу податковою реформою, яку провела колишній міністр фінансів Наталія Яресько. З 2013 року по 2016-й дефіцит пенсійного фонду зріс з 33% до 56%. Нарешті, офіційний пенсійний вік в Україні – 60 років для чоловіків і 57,5 ​​року для жінок – є одним з найнижчих в Європі. Вчителі, лікарі, військові та робітники, зайняті на шкідливому виробництві, виходять на пенсію ще раніше.

Читайте також: Віртуальні пенсії Гройсмана

МВФ і уряд хочуть збільшити віковий пенсійний ценз у країні. МВФ виступає за введення розумної межі з урахуванням прогнозованого різкого зростання числа літніх людей в найближчі кілька десятиліть і скорочення кількості працюючих у зв'язку з надзвичайно низьким рівнем народжуваності періоду з 1990 по 2000 роки. У фінансовому плані це має означати скорочення витрат на виплати пенсій і збільшення доходів від збору податку на заробітну плату. Економічний ефект від збільшення пенсійного віку може також бути значним: наявність більшої кількості людей працездатного віку означає більший економічний ріст.

Однак уряд України прийняв рішення підвищити вимоги до стажу, але не міняти вік виходу на пенсію. Очікується, що це буде мати такий же ефект. В результаті пенсії будуть більшою мірою залежати від офіційних зарплат і тривалості стажу. Трудящі будуть фінансово мотивовані працювати в офіційному секторі економіки, саме тому частка тіньової зайнятості скоротиться, що позитивно позначиться на державних фінансах. Однак є і негативна сторона: очікується, що пенсії, вирахувані як відсоток від індивідуальних доходів, знизяться приблизно на 30%. МВФ, можливо, влаштує такий варіант, а може, й ні, але населення України однозначно залишиться незадоволеним.

Друга ідея, яку поділяють як МВФ, так і уряд, – це оптимізація критеріїв прийнятності та розширення податкової бази. Дострокові варіанти виходу на пенсію будуть скорочені, фермери та приватні підприємці повинні будуть робити соціальні відрахування, а верхня межа спеціальних пенсій буде знижена.

Читайте також: Пенсійна реформа 2017: багато галасу з нічого

Основна проблема полягає в розробці схеми дострокового виходу на пенсію для осіб, що працюють в небезпечних умовах. Уряд пропонує залишити біля керма державного пенсійного фонду, однак з огляду на те, що держава неефективно управляє пенсійними фондами (наприклад, кілька років тому було виявлено шахрайство широких масштабів у пенсійному фонді ЦБ), ідея дати уряду ще один шанс на управління активами не здається розумною.

МВФ і уряд вважають передчасним примушувати працівників вступати в пенсійні фонди з приватним управлінням. Дійсно, в країні немає належного фінансового ринку, мало досвідчених керівників активами, а права власників і інвесторів слабо захищені. Небезпека тут полягає в тому, що громадською думкою з даного питання можна легко маніпулювати: половина населення не знає, чим відрізняється акція від облігації.

Читайте також: "Найбільш руйнівною є ригідність української влади в ситуації війни", - Дацюк

Проте, прогрес безумовно є. Уряд України і МВФ мають узгоджену позицію з ключових моментів. Однак головна битва відбудеться в парламенті, де опозиція буде робити все, щоб продемонструвати і зміцнити свій імідж захисників народу, нехай навіть до виборів залишається ще два роки.

Оригінал на Atlantic Council

Переклад: Андрій САБАДИР, спеціально для UAINFO