Під час саміту Україна – ЄС європейські партнери ставитимуть Україні низку запитань, пов’язаних із виконанням нашого "домашнього завдання". В першу чергу, йдеться про виконання Угоди про асоціацію. На даний момент різні експерти називають різні відсотки виконання цього завдання. Так, Іванна Климпуш-Цинцадзе (віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, – УНІАН) говорить, що Україна виконала "домашнє завдання" на 35%. Насправді ж те, про шо звітує Україна, виконано лише умовно – законопроекти проголосовані тільки в першому читанні. Це не є достатнім виконанням «домашнього завдання», і це впливатиме на позицію Європейського Союзу.

Звісно, Україні є що показати в якості здобутків під час саміту Україна – ЄС. Наприклад, стосовно інституційних реформ, стосовно проведення певних практик і змін, які відбуваються. Але, з іншого боку, є цілий масив невирішених завдань, попри те, що були чіткі терміни виконання цих завдань. Щодо цього буде дуже складна розмова й дискусія під час саміту, оскільки європейці вимагатимуть нового інструментарію контролю над виконанням.

Існує позиція Європейської комісії, яка вимагає більш конкретних відповідей від України в частині важливих для неї питань: боротьба з корупцією, реформування в земельній та банківській сферах, захист приватної власності (йдеться про розслідування рейдерських атак щодо західних компаній), свобода слова, права людини, питання, пов’язані з імплементацією законодавчих ініціатив, передбачених Угодою. Європейці розуміють, що таке "друге читання" і що таке "перше читання", тому для них галочка в розділі «пройшло в першому слуханні» не є виконанням задачі.

Читайте також: "Боротьба з корупцією" замінила у нас побудову комунізму, – політолог

Тому, загалом, ця зустріч буде самітом не "досягнень і перемог", як сказав Єлісєєв (заступник керівника Адміністрації президента України, – УНІАН), а самітом відповідності дій України заявленим амбіціям стосовно можливості набуття перспективи європейського членства. Адже підсумком нинішнього саміту Україна – ЄС наша країна хоче бачити європейські паспорти України. Вона наполягає, щоб був записаний і закріплений той момент, що Україна має перспективу членства в Євросоюзі (однак на це є чітка негативна відповідь Нідерландів та низки інших країн, які підтримують позицію Нідерландів).

Зараз розроблено документ – "матриця Хана" (від прізвища комісара з питань розширення і політики добросусідства пана Йоханнеса Хана). Згідно з цією "матрицею Хана", фактично буде пошук точок дотику з європейськими партнерами по відповідях України на її "домашнє завдання". По кожному пункту вестиметься дискусія в робочих групах і консультативних комісіях, і Київ буде доводити, що він досягнув певного прогресу у виконанні.

Адміністрація президента і Кабмін готують цілий кейс термінових законодавчих ініціатив, які зараз вносяться і які будуть пов’язані як із візитом Тіллерсона, так і з самітом. Зокрема, йдеться про звітність громадських організацій в електронних деклараціях та багато інших питань, пов’язаних із Спеціалізованим антикорупційним судом, який має завершити архітектуру антикорупційної боротьби в Україні... Все це намагатимуться провести через парламент, ламаючи його через коліно.

Читайте також: НАБУ й курс на формування "правильної" громадськості

Україна перебуває під мікроскопом Європейської комісії у виконанні Угоди про асоціацію. І цей "мікроскоп" бачить всі наші вади, негативи і деформації, і приховати все це за євроінтеграційною риторикою буде неможливо.

Європейці побачать всю діяльність, пов’язану зі зняттям недоторканності з депутатів, переслідуванням корупціонерів з боку прокуратури та інших органів. Думаю, що зараз НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура виступлять із цілим кейсом звинувачень. Тому в цій сфері варто очікувати нових топ-скандалів, пов’язаних із корупцією. Таких собі викривальних скандалів, щоб показати здатність України вести з нею боротьбу.

Єврокомісія вимагатиме запровадження альтернативних звітів від громадськості при врахуванні позицій. За великим рахунком, зараз альтернативним джерелом надходження інформації щодо того ж стану боротьби з корупцією є професійні антикорупціонери, що вже викликає нервовий тік в Адміністрації президента. Інколи ці професійні антикорупціонери викривляють інформацію, подають її неповною і вигідною для себе. І це також шкодить іміджу України.

З іншого боку, йде піар та імітація  боротьби з корупцією, а не реальне ведення цієї боротьби. Все це не створює додаткових сприятливих умов і позитивного бекграунду для української влади.

Читайте також: Касько: В Україні 25 років ловили й саджали тих, кого або "обнулили", або дозволили

Тому саміт буде дуже складним. Я лише сподіваюся, що загальний баланс засвідчить більше перемог і здобутків, ніж провалів, невиконаних зобов’язань і розчарувань.