Цього року кількість абітурієнтів з тимчасово окупованих та неконтрольованих територій,«сірої зони», які хочуть отримати вищу освіти в Україні збільшилась вдвічі у порівнянні з минулим роком. І це ще не є кінець вступної кампанії. Адже Освітні Центри (далі – ОЦ) «Крим-Україна», «Донбас-Україна» цього року працюватимуть до 30 вересня. А у ПТНЗ, технікуми можна буде вступати ще навіть у жовтні.

Кількість абітурієнтів з Криму та Донбасу, які вступили за спрощеною процедурою через Освітні Центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна», зросла вдвічі, проте кримчани не використали навіть 10% своєї квоти За даними МОН, станом на 28 липня через ОЦ "Крим-Україна" вже подали заявки 235 осіб, через ОЦ "Донбас-Україна" - 2 103 особи. Всього - 2 338 громадян з тимчасово окупованих, неконтрольованих територій, "сірої зони". Для порівняння, у 2016 році ці цифри були вдвічі меншими - всього 1 008 осіб.

За інформацією департаменту вищої освіти МОН, вступники, які проживали в окупованому Криму, мали право вступати до уповноважених ВНЗ на місця державного замовлення в межах встановлених квот (20%). У 2017 році загальний обсяг такої квоти становив 2 604 місця, у тому числі для ВНЗ Херсонської області – 273 місця, Одеської – 889 місця, Миколаївської – 176 місць, Запорізької – 478 місць.

Читайте також: У МОН визначилися зі вступниками, яких рекомендують на бюджет

Чисельність вступників з Криму, які вступали за спрощеною процедурою у деяких уповноважених вишах, збільшилася більше ніж вдвічі, проте залишається невикористаною 90% квоти для кримчан:

- до ОЦ на базі Херсонського державного університету в 2017 році звернулося 157 осіб (в 2016 році – 53), на сьогодні зараховано 11 осіб ( в 2016 році – 3);

- до ОЦ на базі Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана в 2017 році звернулося 157 осіб (в 2016 році – 53), на сьогодні зараховано 30 осіб ( в 2016 році – 18);

- до ОЦ на базі Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана в 2017 році звернулося 56 осіб (в 2016 році – 32), на сьогодні зараховано 30 осіб ( в 2016 році – 18);

- до ОЦ на базі Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в 2017 році звернулося 100 осіб (в 2016 році – 83), на сьогодні зараховано 30 осіб ( в 2016 році – 18).

Остаточні дані будуть надані на початку жовтня місяця – після закінчення роботи Освітніх Центрів.

Ці цифри є маленькою, але перемогою. Є результатом послідовної СПІВПРАЦІ ГО «Фонд "Відкрита політика", інших громадських організацій з департаментом вищої освіти МОН, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, МІП, парламентаріями, і головне - регіональними командами, освітянами, інформаційниками, прикордонниками, міграційними службами іншими.

Що зроблено?

Я думаю, зроблено не мало протягом трьох років. Розроблено нормативно-правову базу для спрощеної процедури вступу через Освітні Центри, про дистанційну форму навчання для школярів. З кожним роком стає більш потужною інформаційна кампанія. З’являється все більше дорожніх карт, мотиваційних роликів, в т.ч. від публічних людей – Джамали, Малковича, які створили цього року за ініціативи МінТОТ. Громадська організація, яку я очолюю, лише цього року зробила більше 10 таких роликів, відеоінструкцій (для Донбасу та Криму) у співпраці з радіо «Голос Донбасу» та телеканалом «Чорноморка».

Спільно з МОН, УЦОЯО, МінТОТ, МІП ми зробили і розповсюдили дорожні карти: більше 27 тис. екз. друкованої продукції, яку надруковано за сприяння МінТОТ, МІП та УВКБ ООН. Прикро звісно, що друкована продукція від УВКБ ООН поступила лиш зараз в Освітні Центри, хоча переговори ми розпочали ще у квітні. Довгий процес узгодження спонукає до більш активних дій на наступний рік.

Цього року активну участь в інформаційній кампанії бере також Укрзалізниця: листівки, постери, ролики розміщено в потягах 16 напрямків руху (у т.ч. Донецька, Луганська, Херсонська обл.) та у 118 вагонах Інтерсіті.

Тому я не можу не подякувати всім і КОЖНОМУ, хто допомагав в проведенні інформаційної кампанії.

Минулого року за підтримки представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні запрацювала «гаряча лінія» по освітнім питанням. Цього року на «гарячу лінію» Фонду «Відкрита політика» в Києві тільки протягом 2 місяців вступної кампанії надійшло більше 3,5 тисяч дзвінків. З них - 650 дзвінків з Криму та Донбасу. Понад 600 дзвінків було прийнято регіональними консультаційними лініями Фонду в Херсоні, Сєвєродонецьку та Краматорську. В Києві з 29 червня по 28 серпня «гаряча лінія» працює спільно з МОН. Тому маса дзвінків була стосовно збою системи ЄДЕБО. Одночасно, від ЄДЕБО не було чергування на «гарячій лінії».

Я вірю, що наступного року знайдеться фінансування і на "гарячу лінію" і на інформаційну кампанію. І тут потрібна синергія дій НУО, держави, міжнародних організацій.

Одночасно, дивує позиція телеканалу UA:Перший, який досі не прийняв рішення стосовно безкоштовної трансляції роликів, які мають статус соціальної реклами. На нашу скриньку прийшов лист, в якому вони запропонували транслювати ролик про спрощену процедуру вступу на комерційній основі, оплативши 640 грн. за 1 хв. Прошу члена Наглядової ради НСТУ Вадима Міського, якого обрано захищати інтереси дітей, звернути увагу на порушення прав дітей, які постраждали від війни, отримати інформацію про здобуття української освіти через канали суспільного мовлення. Зауважу, що надані телеканалу UA:Перший ролики мають офіційний статус соціальної реклами, який надала Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення.

Про перемогу і її ціну

Звісно, 2 338 абітурієнтів з окупованих та неконтрольованих територій, які стали студентами, це є перемога. Перемога багатьох, хто допомагав в організації роботи ОЦ «Крим-Україна», «Донбас-Україна». Перемога департаменту вищої освіти МОН. Регіональних управлінь освіти, освітян, громадських організацій, МінТОТ, МІП, Укрзалізниці. Проте ця цифра в рази може бути більшою, якщо ми відмовимось від конкуренції та популізму.

Чому кримчани не скористались масово спрощеною процедурою вступу?

На жаль, це був прогнозований результат. Чому?

1. В Криму існують репресії щодо родин, діти яких мають намір здобути українську освіту.

2. Росія створила максимально широкий зелений коридор для вступу кримчан на бюджет у вузи РФ.

3. Менше 5% школярів з Криму вивчає українську мову. Навіть здати ДПА з українознавчих предметів то є великий бар'єр.

4. Ще один бар'єр – інформаційна блокада. Ми, на жаль, не забезпечили СИСТЕМНОЇ інформаційної кампанії протягом всього року. Не задіяли ВСІ ресурси. 18 травня я не побачила на Чонгарі ЖОДНОЇ інформації про умови вступу для кримчан. ЖОДНОГО банера по дорозі на Чонгар та в Херсоні. Хоча постери, листівки а також макети (які погоджено в МОН) було надано департаменту освіти Херсонської ОДА. Фокус-групи з освітянами Херсонщини у червні 2017 року показали, що вони не тільки не знали про спрощену процедуру, а й говорили, що це в принципі неможливо. Хоча Освітні Центри "Крим-Україна" працювали вже минулого року.

5. Окрема тема – ЄДЕБО...

Колапс ЄДЕБО, зволікання Мінфіну та Мінекономіки у визначенні держзамовлення на 2017 рік також підвищили бар’єр, який не змогли подолати не тільки абітурієнти з Криму та Донбасу.

6. Відсутність інформації для абітурієнтів про умови перетину адмінкордону з Кримом теж створили ДОДАТКОВІ бар'єри. Чого варта історія одного абітурієнта, який зателефонував нам на «гарячу лінію» з питанням як перетнути адмінкордон без українського паспорту та без оригіналу свідоцтва про народження. Я особисто дзвонила по багатьом телефонам: в Херсоні Представництво Президента в АР Крим (телефон не відповідав у робочий час), в міграційну службу, на телефон служби «Довіра» Державної прикордонної служби України. Мене НІДЕ не змогли фахово проконсультувати. Різний алгоритм дій давала міграційна служба і прикордонники. Питання, ЧОМУ досі нема роз'яснення, покрокової інструкції для таких випадків?

Адже протягом 3 років кримчани не можуть отримати український паспорт в окупованому Криму. Багатьом з них виповнилось 18 років. В багатьох РФ примусово забрала свідоцтво про народження українського зразка. ЧОМУ нема роз'яснення? Як вони можуть дізнатись?...

Таким чином, відсутність СИСТЕМНОЇ інформаційної кампанії спричинили те, що більше 2 000 бюджетних місць, виділених як квота для кримчан, підуть назад в загальний котел держзамовлення.

Є над чим подумати на наступний рік…

Пропозиції

Як керівник громадської організації, яка протягом 3 років активно працює в сфері розширення доступу дітей, які постраждали від війни, до здобуття якісної освіти, я протягом останнього місяця багато зустрічалась, як з губернаторами, так і з членами Кабінету Міністрів. Після робочих поїздок в Херсонську, Донецьку, Луганську області наші експерти підготували аналітичні записки з конкретними пропозиціями. Одна з яких – негайне внесення змін до закону «Про вищу освіту», за яким кримчани вже у цьому році можуть вступити на підготовче відділення в університети без здачі іспитів з української мови, історії України. Протягом року вони інтенсивно будуть вчити предмети українознавчого блоку та наступного року здаватимуть іспити з української мови, історії України, щоб вступити на 1-й курс. На підготовче відділення має бути держзамовлення, соціальні стипендії, гуртожитки. Увага! В рамках обсягів держзамовлення на 2017 рік. Цього року додаткове фінансування не потрібно буде. Оскільки сьогодні вже очевидно, що частина обсягів держзамовлення на бакалаврів не буде використано. Цей законопроект розроблено департаментом вищої освіти МОН і розіслано на погодження в міністерства. Пропоную, щоб Мінфін, Мінекономіки, інші міністерства якнайшвидше погодили цей законопроект. Надзвичайно важливо вже у вересні винести його в сесійну залу.

Я ще у квітні пропонувала на робочій групі в Кабміні саме таку редакцію законопроекту 6116. Тоді ця пропозиція була відхилена депутатами, ініціаторами законопроекту. Натомість, у липні 2017 року, у розгар вступної кампанії цей закон вступив в дію. Закон, за яким була збільшена квота для кримчан. Депутатам здалося, що 740 місць держзамовлення для кримчан – мало. Потрібно - 2 600 і 75 млн. грн. на його імплементацію. Питання, а що зроблено, щоб забезпечити хоча б використання тих 740 місць, які ВЖЕ були на момент старту вступної кампанії. Хто нестиме відповідальність за масу фейкової інформації на кшталт «Освітні Центри «Крим-Україна» почнуть працювати лише після прийняття законопроекту 6116». Це була відверта популістська брехня. Освітні Центри працювали і минулого року.

Громадські організації, МінТОТ неодноразово робили заяви про те, що нема необхідності в прийнятті законопроекту 6116. Хотілось би почути зараз коментарі лобістів. Очікувано, що цим законом не вирішена проблема абітурієнтів з Криму. Сьогодні вже очевидно, що не використано навіть 10% квоти для кримчан. Навряд чи ця цифра суттєво зміниться 30 вересня.

Тому пропоную громадським організаціям, депутатам, всім, хто приймає рішення, об’єднати зусилля в КОНКРЕТНИХ ДІЯХ, які розширять доступ до української освіти громадянам з тимчасово окупованих та неконтрольованих територій…

p.s. якщо, звісно, ми все ще віримо, що вони УКРАЇНСЬКІ громадяни, які проживають на ТИМЧАСОВО окупованих і ТИМЧАСОВО неконтрольованих територіях.

Довідково

Для організації прийому на навчання для здобуття вищої освіти в Україні у 2017 році, як і під час вступної кампанії 2016 року, працюють Освітні Центри «Крим-Україна» на базі 35 вищих навчальних закладів (в містах Дніпро, Запоріжжя, Київ, Львів, Миколаїв, Харків, Херсон, Одеса, Запоріжжя) та «Донбас-Україна» на базі переміщених вищих навчальних закладів, а також тих вищих навчальних закладів, які розташовані на території Луганської та Донецької областей, де здійснюють свої повноваження обласні військово-цивільні адміністрації, в містах: Київ, Бахмут, Вінниця, Дніпро, Краматорськ, Кремінна, Кривий Ріг, Костянтинівка, Покровськ, Лиман, Лисичанськ, Маріуполь, Рубіжне, Сєверодонецьк, Старобільськ, Суми, Слов’янськ, Харків, Торецьк.

Повну інформацію про Освітні Центри із зазначенням адреси, контактних даних відповідальних осіб, переліку уповноважених загальноосвітніх навчальних закладів розміщено на офіційному сайті МОН та сайті ДОСТУПНА ОСВІТА https://dostupnaosvita.com.ua/.

Також перелік Освітніх Центрів можна переглянути за посиланням.

Освітні Центри почали працювати з 19 червня і закінчать свою роботу 30 вересня.

Вступати через ОЦ мають право особи, які:

• мають український документ про освіту;

• не мають українського документу про освіту;

• проходили ЗНО і мають відповідні сертифікати 2016 або 2017 року;

• не проходили ЗНО.

Читайте також: Вступ-2017: Оприлюднення рейтингових списків вступників затримується​​​​​​​

Особа, яка не має українського атестата, звертається до одного з цих Центрів для проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та вступу до вишу за спрощеною процедурою.

Для вступу цим абітурієнтам не потрібен сертифікат ЗНО, вони складають два іспити державної підсумкової атестації: українська мова та історія України та один вступний іспит (встановлює вищий навчальний заклад). Для вступу на спеціальності, для яких передбачено проведення творчого конкурсу, замість вступного іспиту проводиться відповідний творчий конкурс.

Такі вступники отримують у загальноосвітньому навчальному закладі тимчасову довідку, яку протягом трьох місяців мають замінити на документ про освіту державного зразка (атестат або свідоцтво).

У 2017 році в наказах про зарахування прізвища вступників мають шифрувати.

Треба зауважити, що вступник з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь або з території проведення антитерористичної операції (на період її проведення), який має український атестат та позитивні результати ЗНО має можливість вступати до будь-якого вишу України для участі у загальному конкурсі на місця державного замовлення.

Також для дітей та молоді з Криму і Донбасу у Фонді «Відкрита політика» спільно з МОН працює «гаряча лінія» з питань освіти.