Бачу з коментарів, багатьом не подобається, що американці та європейці порядкують в Україні: роздають тут поради, гранти й технічну допомогу.

Не проблема, можна відмовитися. Питання в тому, чим ми станемо без цих порад і без цієї допомоги.

Читайте також: Уміння слухати: старій Європі є чого повчитися в Європи нової

У міжнародній політиці не буває безкорисливих порад і безкорисливої допомоги. Американці та європейці турбуються лише про свої інтереси. Сьогодні їм потрібна сильна Україна як бар'єр проти Росії, заможна Україна як ринок збуту, справедлива Україна як поле для інвестицій, освічена Україна як ринок праці. Скажіть за це дякую, бо якщо би ми були їм не потрібні, то були би схожі на Бангладеш, Венесуелу чи Сомалі.

Наше кінцеве завдання -- побудувати сильну країну, якій допомога не буде потрібна. Але поки що саме їхній тиск примушує нас до трансформації країни на сильнішу, заможнішу, справедливішу й освіченішу. Тому що тиск знизу, від громадян, недостатній. Саме Захід є сьогодні основним рушієм реформ в Україні – не політики, не уряд, не громадяни. Прикро, але факт.

Читайте також: Як пересічний громадянин шиє себе ж у дурні

Почитайте класичну оповідь Пола Андерса "Рука допомоги". І ви побачите різницю. Можна відмовитися від допомоги там, де є сильні лідери і сильне суспільство. Якщо слабкі лідери, слабке суспільство -- беріть, що дають, і не скаржтеся.