Україна не розвивається не через корупцію, а через некомпетенцію, недостатню освіту, та відплив талановитих людей.

Так, українці жаліються і бояться, що найталановитіші люди їдуть з країни і не повертаються. Але українці самі в цьому винні. Не зроблено нічого для того, щоб талановиті люди повертались. Існує тисяці стипендій і ініціатив як допомогти українцям поїхати вчитись за кордон, але не існує майже нічого щоб створити прийнятні професійні умови для тих хто хоче повернутись.

Фундації та меценати, наші та іноземні, оплачують навчання наших людей в Гарвардах і Стенфордах, але майже жодний з них не створив системи стипендій та підтримки для тих, хто повернеться.

Більше того, українці проти того, щоб платити високі зарплати тим хто має хорошу освіту. 100 тис грн в місяць - і людина класовий враг для всіх. Навіть своїм реформаторам український народ не спромігся за три роки створити умови щоб вони могли прогодувати свої сім/ї і отримувати зарплати достойні їхнього рівня компетенцій.

Український уряд, бізнес та багаті люди проти того, щоб створювати осередки науки, навчання, та досліджень в Україні. Майже ніхто в Україні системно не підтримує НаУКМА, університет Шевченка, чи КПІ. Навіть підтримка УКУ від українського бізнесу це скоріше виняток ніж правило і більшість їхньої фінансової підтримки із-за кордону. Я вже не кажу про Київську Школу Економіки яка б не існувала якби не гроші шведського уряду.

Українці заглядають в рота дорогим консультантам з західною освітою та досвідом, але не роблять нічого щоб створити свої центри та університети з експертизою такого рівня у себе.

В цьому провал українських революцій - небажання створити достойні умови для того, щоб талановиті і освічені українці працювали на Україну в Україні.

Що можна зробити? Я не вірю, що уряд спроможен створити дослідніцькі центри і університети де буду створюватись і працювати інтелектуальна еліта України. Але це може бути зроблено малим та середнім бізнесом. Бізнес та багаті люди можуть взяти на себе відповідальність за інтелектуальний суверенітет України, почати носити трошки менше грошей на Печерські пагорби, а зекономлені гроші витрати на підтримку освіти, досліджень, професорів та студентів - тут, в Україні.

Момент реклами: Один банк фінансово підтримує одну професорську позицію в Київській Школі Економіки. Інших прикладів коли бізнеси платять зарплати науковцям, що отримали освіту за кордоном, я не знаю. Ні в КШЕ, ні в УКУ, ні в НаУКМА.

Я сподіваюсь, що я просто погано проінформований. Будь ласка, виправте мене і давайте подякуємо бізнесу який створює і оплачує професорські позиції в Україні.