У цьому зв’язку часто згадую широко розповсюджену в підприємницькому середовищі гарну приказку про те, що якщо у вас великі витрати, то потрібно не економити, а, навпаки, більше заробляти.

Або як у теорії, зростання економіки повинно бути більше, ніж зростання бюджетних витрат. Щоправда, останнім часом у нас з’явився шанс хоча б трохи вирватися нагору. Так, міжнародне рейтингове агентство Moody’s підвищило кредитний рейтинг України на один щабель з Caa3 до Caa2 (на вісім рівнів нижче інвестиційного), змінивши прогноз зі “стабільного” на “позитивний”.

У свою чергу президент України Петро Порошенко на своїй сторінці в Facebook підкреслив, що основними чинниками для підвищення кредитного рейтингу країни, які у своєму звіті зазначила Moody’s, стали структурні реформи в газовому секторі, а також реформа публічних закупівель, зміни в оподаткуванні та управлінні ПДВ, трансформація банківського сектора. Тому нашому експертному співтовариству було б цікаво вивчити урядові концепції економічного розвитку, дізнатися, за якими пріоритетними напрямками і в яких секторах будуть надалі здійснюватися перетворення. Однак, таких аналітичних матеріалів виходить з Кабміну “у світ” дуже мало, і важко зрозуміти його макроекономічну політику, спрямовану на реалізацію курсу – від стабілізації до зростання.

При цьому важливо, щоб не стільки підприємці та експерти, скільки самі народні депутати і міністри побачили допущені помилки і зрозуміли, як ці прорахунки в подальшому виправити. Особливо в сфері стимулювання інвестицій і підтримки людського капіталу з метою збільшення дохідної частини держбюджету. Тому, по-перше, треба говорити про залучення інвестицій в українську економіку. Що тут ще не зроблено? Звичайно, досі не створено стійке привабливе середовище для бізнесу – зрозуміле, прозоре й передбачуване. У цьому контексті потрібно розглядати і податки, і тарифи, і держзакупівлі, і наглядову діяльність та багато іншого, аби інвестори зрозуміли – у нас ризики не високі і можна інвестувати.

Читайте також: Грошово-кредитна політика та зростання економіки України

По-друге, у нас у нинішніх важких умовах комплексно не вирішуються проблеми скорочення витрат. Тут я б виділив три основні сфери: логістика, торгівля і звітність з усіма вимогами щодо розкриття інформації перед держрегуляторами і контролюючими органами. Впровадження нових сучасних технологій могло б суттєво знизити ці витрати, а також зробити інвестиційні проекти більш рентабельними, збільшити їхню кількість і відповідно забезпечити наповнюваність держбюджету.

По-третє, Кабмін Володимира Гройсмана не стимулює впровадження нових інструментів фінансування бізнес-проектів. Тоді як саме життя змушує нас виходити на якісно новий рівень інвестиційної активності для забезпечення сталого зростання ВВП України на рівні 3-4%. А для цього до поточного рівня інвестицій треба щорічно додавати до 5 млрд дол. США. Це величезна сума, тому канали надходження фінансування в нашу економіку повинні активно розвиватися, а уряд з Верховною Радою зобов’язані розробляти та ухвалювати національні програми і законопроекти щодо стимулювання інвестицій в інфраструктуру, зокрема фінансового і товарного ринків України. Однак, досі нардепи не проголосували у другому читанні та в цілому за проект закону про організований біржовий ринок та деривативи.

По-четверте, для збалансування держбюджету при мінливій кон’юнктурі на зовнішніх ринках ключовим завданням стає створення ринків збуту та розвиток експортних можливостей. Все це в комплексі з підвищенням інвестиційної активності неминуче сприятиме зростанню продуктивності праці і більш якісній зміні її структури, відповідно – збільшенню дохідної частини бюджету.

Але чи не проґавить українська влада нову і більш потужну світову тенденцію на інституційну підтримку якісних змін в інвестиційних процесах та впровадження новітніх управлінських практик? І як вони будуть вирішувати проблеми, пов’язані зі структурним безробіттям і зниженням чисельності економічно активного населення? Особисто я категорично проти позиції ряду чиновників щодо підвищення пенсійного віку з метою збільшення кількості економічно активного населення. Навпаки, переконаний у тому, що треба в першу чергу орієнтуватися на молоде покоління, де у нас досить високе структурне безробіття.

Читайте також: Все про ринок електронної комерції в Україні

Експерти давно радять українському уряду спрощувати вихід на ринок молодих фахівців. Адже з їх приходом на робочі місця ринок праці буде структурно змінюватися. Тут я оптиміст, оскільки є достатньо умов для випускників ВНЗ максимально розвивати свій потенціал і талант. Але в цілому головне – це вивести економіку України в так звану позитивну спіраль. На першому етапі реалізовувати заходи щодо забезпечення економічного зростання, які не так дорого коштують і, можливо, не дають максимальний ефект, зате створюють додатковий ресурс для проведення реформ, вимагають значно більшого фінансування з держбюджету.

Отже, за прогнозом Нацбанку зростання ВВП України до кінця 2017 року складе 1,6%. Так, це вже щось. Але дуже недостатньо для наступних трьох років, де базовий рівень повинен бути не менше 3-4%. Ось чому потрібен від влади певний цільовий варіант економічного розвитку, пов’язаний з реформами, і збалансований держбюджет