Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 11 вересня

Саакашвілі як "водорозділ" між владою та опозицією

Колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі повернувся в Україну. Щоб перетнути кордон саме 10 вересня, як було раніше анонсовано, йому знадобилось близько дев'яти годин. Попри запевняння деяких політичних експертів, що, мовляв, Саакашвілі не збирається вертатися в Україну, оскільки боїться екстрадиції до Грузії, повернення таки відбулось. Позбавлення Саакашвілі українського громадянства та всі наступні події, які відбувалися останні два місяці й були нерозривно пов’язані з прізвищем колишнього голови Одеської ОДА, поділили український істеблішмент на два табори: тих, хто "за" президента, і тих, хто "за" екс-президента. Нейтральну позицію зайняла дуже незначна кількість вітчизняних топ-політиків. UAINFO поцікавилося, як повернення Саакашвілі коментували в різних політичних таборах.

Російський суд у Криму присудив Ахтемові Чийгозу вісім років колонії суворого режиму

"Сьогодні російський суд у Криму визнав Ахтема Чийгоза громадянином України і виписав йому вісім років колонії суворого режиму", – зазначив адвокат Микола Полозов. За його словами, захист разом із урядом України буде домагатися звільнення Чийгоза. "Вирок Ахтемові Чийгозу – це вирок усьому кримськотатарському народові. Кожен із вас отримав сьогодні вісім років колонії", – наголосив Полозов. Він додав, що сам Чийгоз "не зломлений і залишився вірним своєму народові". Після виступу Полозова люди почали скандувати "Ахтеме, ми з тобою!" На думку адвоката, після винесення вироку російська влада "використовуватимуть цей факт у політичних торгах".Ахтема Чийгоза затримали у січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Ментальні кордони мешканців Донбасу з Росією

Якось розмовляла з пенсіонером на березі водосховища в Світлодарську. Він емоційно розповідав про те, як пішов у гараж, а потрапив під обстріл. Як було страшно, як намагався вгризтися в утоптану землю, щоб не посікло осколками. Як покидав удома якісь речі в сумку, сів на машину і гнав на великій швидкосты, аж поки не побачив надпис “Харків”. А потім поставив автівку на стоянку та полетів... до Росії. Питаю: а ви усвідомлюєте, хто вас обстрілював? Хитро так дивиться і відповідає: “Аякже”. Але на рішення виїхати саме в Росію це не вплинуло: там є знайомі, в яких пенсіонер пережив жахіття 2015 року. Чи пред’явив він претензії, що через агресію їхньої країни ледь не загинув біля власного гаража? Ось чомусь упевнена, що ні...

Виклики Угоди про асоціацію з ЄС для України

Переваги від Угоди очевидні, й про це свідчить статистика. Проте в будь-якому процесі є "невидимі сторони": потенційні виклики, із якими ми можемо зіткнутися в майбутньому. Угода не містить прямих санкцій за її невиконання. Утім, є імовірність проблем, які виникнуть, якщо вона не виконуватиметься. Зараз я особливо звертаю увагу на те, що виконання Угоди про асоціацію має стати нашим стратегічним завданням, яке дасть змогу порушити питання про членство в ЄС і дещо зблизити наші економіки. Але ми маємо постійно, щороку демонструвати результати, а для цього потрібна найвища політична воля. Також треба постійно пам’ятати про ті виклики, які поки що не несуть загрози, але стануть такими через кілька років.

Що зменшує наші сподівання на успіх

Із жалем спостерігаю, як політичні пристрасті руйнують відносини між людьми, які ще вчора виступали одним фронтом, маючи спільне бачення українського майбутнього, -- а сьогодні вони порізно і сваряться між собою. Це зменшує наші сподівання на успіх. Так само із жалем спостерігаю, як одним фронтом виступають люди, в яких іще вчора бачення майбутнього України кардинально відрізнялося, аж до несумісності. А це означає, що українське майбутнє у них нині не на порядку денному, їх тепер хвилюють інші питання. Це ще більше зменшує наші сподівання на успіх. Коли вже нарешті я побачу новини, що політичні лідери об'єдналися на основі спільного бачення, відкинувши персональні амбіції, а не ситуативно, тримаючи один проти одного камінь за пазухою.

Перша телезірка-мільярдерка в Україні. Історія збагачення Оксани Марченко

Українська кума Володимира Путіна Оксана Марченко, без сумнівів, є найбагатшою телезіркою України. На неї тепер записано ключові активи, які завжди пов`язували з її чоловіком Віктором Медведчуком, головним посередником на переговорах між Кремлем, російськими окупантами й колаборантами ОРДЛО та Києвом. Вочевидь, на такий крок одіозного політика підштовхнуло не так кохання, як американські санкції. Медведчука покарали за гру на стороні Кремля, коли Москва кидала всі сили проти Асоціації України і ЄС. Санкції США заважають кредитуванню потужного бізнесу в Україні та багатомільйонним схемам із нерезидентами. Поява імені Оксани Марченко в  реєстрах юридичних осіб рятує від можливих неприємностей, але водночас і проливає більше світла на імперію головного друга російського президента в Україні.

Яке уявлення мають православні про греко-католиків

Фейсбук мені пригадав давніший допис. Стосувався він одного прозаїка, який у своєму романі наплів дурниць. Але ця нісенітниця яскраво свідчить про те, яке уявлення мають православні про греко-католиків. ...  як тут пояснити пісатєлю, що греко-католики так не хрестяться? Що різниця між православною релігією і греко-католицькою дуже мала? Авжеж, ми молимося за Папу Римського, а не за Кирила. І, ясна річ, не на общєпонятном, а чистою українською. А тому й хрестимося так само, як донецький шахтар, полтавська доярка, Азаров, Янукович і даже Пєтя Сіманєнка -- з правого боку на лівий. І пучкою, а не двома пальцями. То хто ж почав оте іншування, про яке ми тепер чуємо?