Роздратування голодом: хто й чому спростовує те, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом
Чи був Голодомор геноцидом? Ні, відповідає сучасна Росія, вторуючи Радянському Союзові: Сталін занапастив багато людей, і той факт, що кілька мільйонів серед них були українцями, не стосується предмета розмови, пише для "Тижня" Едвард Лукас
Натомість для України масове знищення своїх співвітчизників комуністичним режимом є як історичним фактом, так і визначальною рисою сучасної державності. Сталін не просто прагнув викорінити селянство (побожне, традиційне й за сутністю антирадянське) у колишній царській імперії. Йому було потрібно атакувати саме українську національну ідентичність, яка загрожувала самому наднаціональному фундаментові СРСР.
У своїй новій книжці "Red Famine" ("Червоний голод. Сталінська війна в Україні") Енн Епплбом (зізнаюся, це одна з моїх найдавніших і найближчих подруг) детально розглядає й саме масове вбивство українців на початку 1930-х років, й історичні дебати, що вирують відтоді навколо цього явища.
Читайте також: Історичні рубці: як Голодомор вплинув на формування сучасних України та Росії
Не розповідатиму багато про книжку. Але хотів би на цьому етапі акцентувати увагу, що Епплбом уже визнана як авторка двох авторитетних праць із історії минулого століття. Праця "Gulag" ("Історія ГУЛАГу") принесла авторці Пулітцерівську премію 2004 року, й у ній докладно, в науковому дусі, але водночас надривно розповідається про радянську систему рабських трудових таборів. А в "Iron Curtain" ("Залізна завіса: Приборкання Східної Європи"), що опублікована 2012 року, описується хроніка післявоєнного загарбання радянською владою територій, які ми називали Східною Європою.
Обидві книжки отримали чимало критики від інших коментаторів, мовляв, Епплбом – бойчиня фронту холодної війни (хоча що в цьому поганого?). Вона порівнює злочини радянської влади зі злочинами нацистської Німеччини й вишуковує подібності; вона опонує західним історикам, які надто поблажливо критикують радянську систему, бо наївні або ж мають власні інтереси.
Підозрюю, "Червоний голод" викличе не менше роздратування. Перша рецензія в The Guardian австралійської дослідниці сталінської Росії Шейли Фіцпатрік продемонструвала, як тяжко представникам ліволіберального наукового мейнстриму миритися з конкуренцією. Професорка Фіцпатрік обурюється тим, що не знайшла своєї книжки в бібліографічному покажчику Епплбом. Вона не дуже переконливо доводить, що "Червоний голод" написаний на базі не оригінального дослідження, а численні посилання на архівні ресурси з боку Енн – це просто форма незрілого хизування. Найбільше вражає дивний висновок Шейли, нібито ретельний аналіз історіографії Голодомору в дослідженні спростовує думку про те, що це справді був геноцид.
Читайте також: Голод і гідність: глибина приниження людини в СРСР
Та це хибне тлумачення. Епплбом і її асистенти перелопатили архіви в пошуку першоджерел. У книжці авторка детально цитує ці джерела, навіть коли додатково посилається й на вторинні. Адже російські пропагандисти зазвичай стверджують, що Голодомор в Україні – це перебільшення, ба навіть вигадка.
Понад те, Енн досить аргументовано пояснює, що штучний голод у країні вписується у визначення геноциду. Після війни Радянський Союз завзято лобіював вилучення з цього поняття вбивств, кчинених із політичних міркувань, саме тому, що Кремль боявся: його звичка винищення опонентів могла підпасти під оригінальне визначення.
Книжка Епплбом була опублікована дуже вчасно – саме тоді, коли компетентний спеціальний представник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер сказав, що його країна "серйозно обговорює" питання поставок українській владі "летального озброєння".
Ці дві теми – війни й голоду – пов’язані між собою. Режим, що стоїть на чолі Росії, неприкрито й систематично бреше про своє поводження із сучасною Україною після того, як удерся в країну, окупував і розчленував її. Той самий режим неприкрито й систематично бреше про варварські дії своїх попередників в Україні. Ця брехня шокує. Але ще більше вражає те, що багато зовнішніх спостерігачів воліють радше доскіпуватися до деталей, ніж зосередитися на реальних питаннях – нинішньому імперіалізмі й масовому вбивстві людей у часи Голодомору.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки