Ви знаєте, що я збагнув останнім часом? Що стан щастя і рівноваги всередині не залежить від зовнішніх обставин. Бо на нього не може вплинути ніхто, якщо я особисто цього не хочу.

Дисбаланс створює не те, що відбувається довкола мене, а те, як я до цього ставлюся і як собі це пояснюю.

Наприклад, я можу бути нещасливим від боргів, від безгрошів’я, від відсутності певної роботи, від неможливості собі купити те, що я дуже хотів би мати, наприклад від того, що хтось не такий, як я хочу, від того, що в моєму місті не все гаразд, що хтось перекрив мені дорогу своєю автівкою. Кожен може собі придумати свої причини.

Читайте також: Життя – це те, що постійно починається

Але стан нещастя виникає за прямого пов’язування оцих подразників зі своїм внутрішнім станом.

Умовно кажучи, я не буду щасливий доки ось це стається ось так, а не ось так..

Або, наприклад, через зосередженість на минулому. Невдалий досвід, чи множина невдалих досвідів, чи помилки в минулому, чи "змарноване життя" (прокручуєш в думках одне і те ж кіно). Причин багато. Але суть в особистій емоційній прив’язці до подій.

А істина в тому, що є найголовніше: ми живі, ми можемо далі пробувати, досягати, знову помилятися, але знаходити шлях, бачити сонце, бачити рідних, якщо рідні вже не поруч, то все одно згадати найщасливіші миті й усміхнутися.

Читайте також: Сто років – і дві години щастя

Людина найнещасливіша, коли занадто зациклена або на минулому, якого немає, або на майбутньому, яке "ніяк не втілиться".

Насправді як мінімум все добре. Новий день, ти дихаєш, у тебе все в руках, чогось не можеш, але можеш щось інше робити. Все добре. Нема причин, щоб не бути щасливим уже. У цю мить.

Просто вслухайтеся в подразники, які вам не дають бути цілісними, і скажіть собі, що це не реальність, а просто ваша інтерпретація реальності. Є мільйони причини, щоб бути щасливим вже.