Минулого тижня Кабмін прийняв постанову, що вносить зміни в деякі законодавчі акти України, щоб узгодити їх із законом «Про стандартизацію». Останній Верховна Рада прийняла ще в лютому 2016 року. Документ, зокрема, скасовує галузеву стандартизацію, а застосування національних стандартів робить добровільним.

На думку чиновників, відсутність обов’язкової стандартизації відповідає вимогам Угоди про технічні бар’єри у торгівлі Світової організації торгівлі, а також європейським принципам.

Читайте також: Какое молоко лучше: у бабушки с рынка или заводское?

«В європейській практиці посилання на певні стандарти в актах законодавства, зокрема в директивах ЄС, є поодинокими випадками», — кажуть в Мінекономрозвитку.

За словами ж експертів, не все так однозначно. З одного боку, нововведення має полегшити роботу підприємцям і зменшити бюрократію. З іншого, може постраждати якість товару.

Як сказав нам гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, технічні умови (ТУ) кожен виробник пише собі сам. Відповідно, знає про них теж тільки він.

«Виробник сам розробляє стандарт і не зобов’язаний його ніде реєструвати. Він знаходиться в компанії. Коли проводять перевірку, він повинен бути пред’явлений. Тому кожен може робити що хоче, головне, щоб не було небезпечним для здоров’я. І при цьому всі інгредієнти необхідно зазначати на упаковці. Це світовий підхід», — додав Дорошенко.

Дозволено все, що не заборонено

Водночас, кажуть юристи, чогось кардинально нового ця постанова не вносить, оскільки чинний закон «Про стандартизацію» має перевагу над іншими нормативно-правовими актами, до яких Кабмін вніс правки.

Таким чином, дія як постанови, так і закону не поширюється на:

• санітарні заходи безпеки харчових продуктів;

• ветеринарно-санітарні і фітосанітарні заходи;

• будівельні норми;

• лікарські засоби;

• стандарти медичної допомоги;

• бухоблік, оцінку майна;

• освіту та інші соціальні стандарти, передбачені законодавством.

«Тобто, дана постанова не принесе, по суті, нічого нового для українських споживачів, оскільки всі зміни, які стосувалися технічних стандартів і вимог, набули чинності ще в 2015 році», — зауважив керуючий партнер ЮК «Волхв» Олександр Навальньов.

Читайте також: 7 продуктов, которые часто подделывают

Закон говорить, що застосування стандартів добровільне, за винятком тих, обов’язковість яких вказана у нормативно-правових актах. Перелік таких винятків розміщений на сайті Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (даний орган є національним органом стандартизації).

«ДСТУ як такі досить давно лібералізовані, і їх дотримання у багатьох сферах не обов’язкове (наприклад, у харчовій промисловості). Проте багато виробників використовують їх як маркетингові ходи. Але там, де вони є обов’язковими, їх в цілому дотримуються», — зазначив старший юрист Eterna Law Артем Кузьменко.

Наприклад, харчова продукція вже давно випускається на підставі Технічних умов, які розробляє виробник самостійно. Хоча багато хто вперто продовжує дотримуватися ДСТУ, адже таку продукцію люблять покупці.

Експерти не бачать загроз в новій практиці, оскільки відсутність вимоги дотримуватися суворих ДСТУ не знімає з виробника відповідальності.

«У разі отруєння — це вже порушення безпеки харчових продуктів, а дане питання регулюється законодавством, і виробник повинен дотримуватися цих норми», — заспокоює Артем Кузьменко.

Не відіб’ється скасування ДСТУ і на комуналці. Оскільки стандартизація вимірювань показників у сфері компослуг регулюється державою. А будь-які маніпуляції є порушенням закону, кажуть юристи.

Водночас, зазначає Олександр Навальньов, слід звернути увагу на ті галузі, які даний документ не зачіпає. Оскільки суди в першу чергу керуються законом, то для судових позовів дана постанова не принесе нічого нового.