На сьогоднішній день ситуація свідчить про те, що сторони не готові до деескалації напруги. Кожна з них знаходиться у достатньо вузькому коридорі можливих кроків. Чому сторони опинились у такому вузькому коридорі – це уже питання частково юридичне, частково політичне, але більше політичне. Але на сьогодні це так, і немає підстав очікувати, що найближчим часом якась із сторін зможе зробити крок назад. А без кроку назад розв’язання цієї ситуації уже неможливо, і стояти на місці вона теж не може тривалий час, тому буде скоріше за все певна ескалація.

 Читайте також: Мадрид заявил о готовности приостановить автономию Каталонии

До якої міри ця ескалація дійде, власне, залежить від політичної волі, політичної культури сторін. Від того, наскільки екзальтованими у певний момент виявляться найрадикальніші кола прихильників насамперед незалежності Каталонії, тобто на які дії вони можуть піти для того, щоб довести правоту своєї позиції. І з іншого боку, до якої міри і якими засобами центральний уряд Іспанії буде готовий стримувати усі ці радикальні прояви.

Читайте також: Проклятие каталонской несвоевременности

Очевидно, що з точки зору міжнародного права і також конституційного права на сьогодні правота на стороні іспанської центральної влади. Але в той же час всі розуміють той глухий кут, в якому сторони опиняються, якщо відправною точкою враховувати виключно конституцію Іспанії. Тобто в даному випадку сторони в ідеалі могли би розпочати певний переговорний процес, який би в перспективі міг дати якісь легітимні шляхи розв’язання питань можливої незалежності Каталонії аж до повторного референдуму, який мав би законний характер. Однак на сьогодні про це говорити дуже рано, тому що ми знаходимося в зовсім іншій історичній точці. Тому на даний момент я все ж таки прогнозую, що своєї кульмінації це протистояння, антагонізм ще не сягнув. Поки що ми не бачимо реалістичних шляхів виходу в легітимне русло. Тому, власне, і прогноз на найближчі тижні залишається скоріше тривожним, аніж сприятливим.