Російські спецслужби заявили, що завалені 31 жовтня ЛЕП, завдяки яким подається електроенергія на Південний берег Криму, – диверсія. Поки що не затримали нікого, але здається, що скоро біля місця "злочину" будуть знайдені фантики від цукерок "Рошен", кишеньковий Кобзар та методичка від СБУ "Як убивати кримчан". І якщо повесні кримський міст просто попливе, то в Росії навіть без пояснень не буде сумнівів, що це справа рук "українських диверсантів".

Власне, це вже не вперше для росіян списувати бездіяльність та корупційність влади на зовнішні фактори. І не щось нове – спецслужби вже мають досвід 30-х років, коли країною, в умовах некомпетентного менеджменту (будь-яка кухарка – пам’ятаєте?), поширились "диверсії" та "саботажі".

Читайте також: Оккупированный Крым – полуостров "диверсантов"

Чому цевідбувається зараз? "Левада Центр" показав, що у вересні ставлення росіян до України дещо покращилось: позитивне ставлення порівняно з травнем зросло на 6%, а негативне зменшилось – теж на 6%. А це може становити загрозливу для Кремля тенденцію – розмивається образ ворога формування у російському суспільств думок: "навіщо нам та війна" і "де зростання економіки".

Російське суспільство повинно отримати чіткі відповіді на ці питання. По-перше, що війна на Донбасі – "справедлива", а приєднання Криму - важливе. По-друге, що зростання економіки гальмується зовнішніми силами. Ну не всі вірять, що Трамп гадить у російських під’їздах та краде пенсію у російських бабусь.

І чіткі відповіді росіяни мають отримати вже до березня наступного року. До президентських виборів. І проблема не в тому, що Путін не переможе. Переможе і в одному турі. Проблема – моральна згода росіян на ту агресивну політику, яку Путін проводив в останній термін та психологічне задоволення самого "вождя" від зростання підтримки. Тому він має взяти не менше, ніж на минулих виборах (71%).

Читайте також: Угроза российского удара со стороны оккупированного Крыма​​​​​​​

Економіка до того часу не зросте, бо санкції, щонайменше, "висітимуть" до кінця січня. Тому підтримку забезпечуватимуть зовнішніми загрозами. І Путіним-спасителем. Малоймовірно, що до того часу активізується наступальна операція на Донбасі (хоча спалахи можливі). Але:

1. Україну, як "альтернативну Росію без Путіна" (принаймні так її сприймають багато росіян), заганятимуть у ситуацію постійної напруги. Активізація терористичних атак, їх ужорсточення, внутрішні насильницькі конфлікти – картина у ТБ та повідомлення від родичів з України мають бути чіткими – країна загинається без авторитарного режиму, а в Росії з Путіним – просто безпековий рай.

2. Росіян продовжуватимуть залякувати українцями. Причому загрози вже будуть внутрішні. Ефект звикання до "безкровних диверсій українців" стимулює попит на жорстокіші дії. Тому існує реальний ризик, що кримські "диверсії", які намагаються списати на наші ДРГ, можуть бути лише "квіточками". Не варто виключати й реальних терористичних атак, учинених нібито з боку українців, у яких будуть гинути мирні російські громадяни.

І в нормальних умовах перше (безпековий рай) суперечило б другому (терористичні атаки). Але ми говоримо не про нормальні умови, а про уражену пропагандою свідомість, в якій поняття державна велич не суперечить зубожінню населення.