Про українських націоналістів і державників на прикладі початку 20 століття.

Щоб пересічні розуміли, головним суспільним ідентифікатром для населення українських земель того часу була віра.

Себто перший рівень самоідентифікації і відповідно суспільної мотивації більшості населення українських земель був православний/католік/протестант/мусульманин/іудей/... 

Другим за значущостю рівнем самоідентифікації був суспільний стан селянин/робітник/підприємець/поміщик/чиновник/...

І лише на третьому за значущістю рівні була етнічна самоідентифікація.

Вже через це на українських землях, на відмінність від тієї самої Фінляндії або Польщі, будувати державу на національних гаслах було безсенсовно, приречено на поразку, оскільки економічні інтереси для більшості мали вищий пріоритет, а світоглядні засади переважали навіть економічні інтереси.

Читайте також: Сто лет для большевизма не срок

Себто націоналістам тоді, як і українській владі зараз, саме з народом "не пощастило". А не лише з Махном. Судячи з мільйнів українців, які вже поїхали шукати добробуту в інші країни і готові ще поїхати, і зараз не щастить. Хочуть люди жити заможно і вільно, навіть якщо балакати доведеться іспанською, польською або англійською. А злидні і безправ'я навіть українською більшості українців не цікаві. Це не погано і не добре. Це просто реальність.

А ви можете продовжувати лаяти філософа Сергія Дацюка.

І на сьогодні останнє про Махна і націоналістів.

Те, що Махно і махновщина були проросійськими або малоросійськими - то звичайна маячня темних людей, які не вміють читати і не хочуть дізнаватися, як було насправді. Вони для себе визначили, що лише Петлюра мав бути ідеалом тодішнього українця, а всі хто не з ним - несправжні.

В мене до тих, хто подібне стверджує, лише одне питання:

Кому мав підкоритися і йти в підпорядкування воїн, лидер, Батько, командувач найбоєздатнішого війська? Прозорливому стратегу Петлюрі, незламному національному лідеру Грушевському, успішному кризовому менеджеру Винниченку? Га?