Сьогодні, 10 листопада, було багато новин і коментарів про закон, яким скасовуються конкурси на керівників обласних та районних адміністрацій (ОДА та РДА) і керівників центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ).

Моя думка із цього приводу відрізняється від мейнстриму. Скасування конкурсів я підтримую. І ось чому.

Мій головний аргумент це Конституція України. А вона говорить: "Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України." Конституція прямо визнає за президентом повноваження призначати голів місцевих адміністрацій.

Читайте також: Коли замість реформи виходить Буратіно

Уявіть, ви керівник компанії. За Статутом, який затвердили акціонери, ви призначаєте керівників департаментів, і вони перед вами несуть відповідальність. Але в Положення із відділу кадрів прописали, що всі рішення, кого брати вам у підлеглі, ухвалює конкурсна комісія, яку формуєте не ви. І ваша роль – "британської королеви" лише підписати наказ. Чи може така модель працювати? Вкрай сумнівно.

Чи розсудлива людина подалася б на конкурс керівника ОДА без попередньої підтримки прем'єра або президента? Якщо ваша відповідь ні, то конкурси потрібно було скасувати. Бо вони фейк. Фейк через хибно побудовану систему. І також вони корупція. Але корупція, яку легко припинити.

Конкурси на голів ОДА проходили явно зі впливом на конкурсу комісію. І це – корупція! Чи знали ми, що президент, якому будуть підзвітні керівники ОДА, буде прагнути й матиме можливості вплинути на призначення? Якщо так, то виходить що ми знали про корупційніть цієї моделі з самого початку. Але таку корупцію легко побороти – скасувавши конкурси. Що й було зроблено.

Читайте також: Як просувається реформа державного управління

Що ж ми маємо за наслідками змін у частині призначень керівників ОДА, РДА? Спочатку ми спалили багато часу й енергії щоб просунути ідею конкурсів. Потім ми голосно говорили, про високу якість закону, формуючи завищені очікування. Далі маса енергії пішла на те щоб комісія проводила конкурси. В урядовців пішла енергія, щоб ці конкурси знівелювати. У журналістів – аби виявити корупцію та зловживання службовим становищем. Вийшов дуже енергозатратний процес. Цих витрат енергії можна було уникнути.

На мою думку, найголовнішим питанням в контексті державної влади на місцях є не конкурси, а максимальне обмеження повноважень місцевих державних адміністрацій. А також відповідно збільшення повноважень органів місцевго самоврядування. Владу слід передавати людям, які живуть к громадах.

Також було б логічно добиватися змін на рівні Конституції України, адже сучасна конституційнв модель призначень надає забагато повноважень президентові. Як на мене, на рівні Конституції України доцільно закріпити 1) передачу призначень голів ОДА та РДА в Кабмін, оскільки Кабмін керує виконавчою гілкою влади; 2) суттєве зменшення їхніх повноважень.

Моя думка – важливо концентрувати енергію на самому головному. І не витрачати її на другорядні. Конкурсний порядок не є ключовим питанням.