Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 15 листопада

Московський синдром: психоаналіз по-українськи

Морок розвіявся не для всіх. Чимало українців, і не лише підстаркуватих, які прожили в совітській системі більшу частину життя, а й зовсім молодих, які мають уривчасті казкові уявлення про попередній порядок, дозволяють собі ностальгію за "стабільністю" й "найсмачнішим у світі морозивом" – таких, якщо вірити соціології, серед нас понад третина. Припустімо, в декого туга символічна й не така серйозна, щоб обстоювати свої соціополітичні вподобання в офлайні, але сам факт, що в країні є люди, для яких комуністичне минуле досі не сороміцька хвороба, не предмет нічних кошмарів, змушує замислитися. Я назвав би це московським синдромом за аналогією зі стокгольмським, тобто підсвідомою симпатією заручника до його поневолювача, що зумовлена психологічною травмою, тим більше тривалою.

Планка Бендукідзе: чому в Україні немає грузинських реформ

Каха був переконаний, що Україна зараз – головне місце на Землі, де вирішується доля майбутнього світоустрою. Стань Україна економічно успішним втікачем із постсовка – і це дійсно змінило б усю картину, колись намальовану декількома світовими вождями на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Мислити в таких масштабах і відчувати гук історії у вухах, це недосяжна планка для наших політичних карликів. Коли ти переконаний, що твоя країна зараз головне місце на Землі, всі слова та вчинки набувають іншого звучання. Куди простіше й легше вважати, що ми на світових задвірках, і тут багато чого дозволено, що було б соромно робити на сцені у світлі прожекторів.

Чого варто прагнути для поліпшення польсько-українських відносин

Теперішня польська реальність – складник ідеологічно-політичної постави чинного режиму. Тому в цьому немає якоїсь особливої трагедії. Не можна говорити, що це великий конфлікт між Україною і Польщею. Це просто необхідні речі для цього режиму, на яких він тримається. Дуже важливо розуміти, що йдеться тільки про частину польського суспільства. Навіть якщо вона зараз при владі, це – тільки частина. Тому не потрібно дуже розчаровуватися в країні. Але прикрість полягає в тому, що переважно в такі періоди можна наробити дурниць, які потім буде складно виправити. Тому мені здається, що тут треба поводитися зважено та спокійно, і не надто драматизувати; знати, що є інша Польща, й зі свого боку не зробити чогось, після чого не можна буде повернутися до нормальних відносин.

Перемога України: Сербія перейшла до конструктиву в питанні найманців на Донбасі

Це перемога України на комунікаційному рівні: спільними зусиллями експертів, представників МЗС і силових відомств ми продемонстрували, що з нами не вийде говорити на мові міфів, продиктованих Росією, нас не вийде залякувати й погрожувати нам. У Сербії був створений украй важливий прецедент: українське зовнішньополітичне відомство й українські експерти дали ясний сигнал – тема найманства й іноземної присутності бойовиків на Сході України не буде залишена та забута. Ми актуалізуватиме її стільки, скільки буде потрібно для реального результату, адже у протидії феномену найманства як такого медійний складник є одним із основних.

Що потрібно для залучення в Україну інвестицій

Україні складно відповідати на запитання потенційного інвестора – чому ми? У нас війна, пройшла девальвація, відносно маленький ринок тощо. Зростання в рейтингу Doing Business – одна з позитивних новин. Більш того, критерії Світового банку – це насамперед перевірені ефективні рішення проблем, із якими мали справу інші країни. Ми можемо й повинні працювати над точковими змінами, яких вимагає рейтинг, для того, щоб поліпшити життя наших інвесторів. Для цього був розроблений пакет законопроектів №6540-6543. На перший погляд – збірна солянка з технічних рішень.

Білорусі знову забракло "нейтральності"

У вівторок третій комітет ООН проголосував оновлену, жорстку й дуже важливу резолюцію щодо ситуації зі правами людини в окупованому Криму. За – більше 70 країн, майже стільки ж утрималися. Проти – лише 25. Серед них – Білорусь. Разом із РФ, звичайно.  Це – не нейтральна позиція, а цілком конкретна. Нейтральні країни бодай утрималися, Білорусі знову не вистачило "нейтральності" для інакшої від РФ позиції. Але при цьому Мінськ претендує на певні миротворчі лаври, наголошуючи, що створює нейтральний майданчик для переговорів щодо російсько-української війни.

Одну із центральних вулиць Львова закликають назвати на честь Яцека Куроня

Львів і його громада посідає особливо важливе місце у стосунках між Польщею й Україною. Ми маємо багато прикладів та імен, які протидіяли кривавому протистоянню і старалися перетворити Львів на приклад польсько-українського примирення. Одним з найвідоміших був Яцек Куронь, уродженець – почесний громадянин – Львова і творець "Солідарності". Зокрема, на початку 2000-х він відіграв ключову роль у розв'язанні конфлікту навколо військових поховань на Личаківському цвинтарі. Ми звертаємося до Львівської міської ради з пропозицією назвати одну з центральних вулиць його іменем. Водночас пропонуємо міським радам інших міст України і Польщі зробити подібний крок – назвати одну з вулиць прізвищем особи, яка доклалася до польсько-українського примирення.